Це воєнне Різдво... Мов розкраяне серце надвоє...
По один бік - добро: у ясельцях -
Всевишнє Дитя...
А на другому боці - Вкраїна кровавим
пробоєм
Переборює зло, щоб утвердити силу
життя.
Ця святочна кутя... Водночас на
поживу й на тризну.
Воском капле свіча, що сіяє дві
тисячі літ.
Десь - без них за столом. Тих, які
полягли за Вітчизну,
ЧИї душі за нАші, мов птАхи, - в
засвІтній політ.
Зблисне перша зоря. Коляда залунає
до Неба.
Тріє Царі прийдуть і поклоняться й
нам ще колись.
За Ірода-змІя, ще якого донищити
треба.
Ти, плането, Різдвуй! Та за своїх героїв молись...
(автор поезії Валерій Островський)
Немає коментарів:
Дописати коментар