неділя, 31 березня 2019 р.

Шкільні пісні переробки. Випускний 4 та 11 клас.

Зовсім випадково натрапила недавно на цей сайт у мережі інтернет. Дуже цікавий,  і зібрано тьма-тьмуща корисного освітянам  матеріалу. Тут же натрапила і на свої пісні-переробки для випускного (музика - світові хіти, а українські слова - мої, авторські). Автор сайту навіть зібрав в одне ціле всю колекцію мінусовок до цих пісень-переробок. Завітайте і ви на цей сайт.


А ось сторінка із мінусовками:




четвер, 28 березня 2019 р.

Плекайте, любіть рідну мову!

                  Мова - багатство людини. Це духовний світ, зв'язок із дорогими серцю людьми, засіб спілкування, спосіб мислення. Саме завдяки мові можемо сказати перше слово "мама", "люблю", "я так думаю!". чуємо рідну мову з колиски і крізь все своє життя. Тому плекаймо, любімо її, як себе. своє серце, своїх дітей чи батьків. 
               У нашій школі щорічно традиційно проводяться заходи до дня рідної мови. І, хоч свято було у лютому, трохи із запізненням ділюся фотозвітом із цього чудового свята ( були поважні причини для запізнення))) . Підготували його учні 2-Б класу із вчителькою Марією Григорівною Жук, а пісні, музичне оформлення - за моєї участі)))











понеділок, 4 березня 2019 р.

Автор Державного Гімну України

4 березня 1815 року народився Михайло Вербицький, автор Державного Гімну України. 


Чи багато знаємо про отця Михайла? Напевне, дуже мало. Адже стільки років його ім’я було під суворою забороною, а перший рядок вірша Чубинського «Ще не вмерла …» міг закинути сміливця аж ген «на білі ведмеді». Та  я переконана, що саме зараз настав час для повернення із забуття цієї непересічної постаті, ми маємо можливість дізнатися про Вербицького нові цікаві факти з його біографії. Інформації в мережі інтернет є тепер достатньо, але я пропоную авторську розробку з презентацією та он-лайн вікториною про життя М. Вербицького.
(  спільний проект-розробка вчителя музики Демків М.В. та учнів нашої школи, з авторськими віршами М.Демків)
https://vseosvita.ua/library/rozrobka-vihovnogo-zahodu-do-ricnici-z-dna-narodzenna-mverbickogo-stezkami-duhovnosti-9380.html  




Володимиру Івасюку сьогодні б виповнилося 70 років.....

В просторі плину століть
Часом з’являються постаті,
Якими пишається світ,
Які мов посланці із космосу…
У цьому житті їм судилося,
Як зірка нова, загорітися…
Ділами своїми у пам’яті
Мільйонів людей залишитися.


Кожен народ, кожна нація має своїх митців, якими пишається, творчість яких вивчає і виконує з захопленням. Володимир Івасюк - по праву засновник і класик укр. естрадної музики, талановитий композитор,  автор невмирущих пісень «Червона Рута», «Водограй», «Ласкаво просимо», «Колискова для Оксаночки», «Двадцять літ». Він жив, працював, і мріяв, але раптом страшна трагічна смерть його забрала від нас. Цей злочин не розкрито й сьогодні. Але зараз ми хочемо в памяті про композитора сказати все, що відомо нам про життя і смерть В. Івасюка, якому б цього року виповнилося 70 років. Не маємо права забути, як і народ не забув його «Червону Руту». 


                      Талант мов джерельна водиця,
                      Мов птаха, тріпоче у серці,
                      Його не зламає і криця,
                      Його не спіймати, не стерти.
Напевно не знали цього
Радянські нудні бюрократи,
І птаху підбили крило,
Не дали у небо злітати.
«Червона Рута» линула над світом,
В домівках, вулицях, і телерадіоефірі,
Не признає чиновник, і не вірить,
Народ признав і полюбив, повірив.
За що, ну чому так все сталося?
Хто ж злочин зробив проти нього?
У небі пісня дзвінка обірвалась…
Не вберегла Україна пісенного генія свого…






                 Той день, сльозами смутку оповитий
Собі у коси заплела весна.
Стояв народ сумний, і зляканий, збентежений,
А в їх серцях ще свіжа рана, борозна…
Його мелодії – це ніби промінь світла
Це ніби крик душі, палкий вогонь.
І кожна пісня, мов маля тендітне,
                   Черпає силу духу і тепло долонь.