4 березня - день народження автора Державного Гімну України Михайла Вербицького.
Сідайте й
послухайте, діти, уважно,
Бо гість завітав до нас дуже поважний.
І зовсім звичайно, без чудо-містерій,
Цей гість відчиняє до класу вже двері.
Й не тільки до класу, а в диво-країну,
Де музика завжди звучить неодмінно.
Чекали давно ми гостей на розмову.
Отож, надаємо йому зараз слово:
Словничок: Я — музичний малий словничок,
Поспішаю до вас на урок.
Скрізь звучать незнайомі слова,
Аж болить вже від них голова.
А я спробую все пояснити,
І музичних азів вас навчити.
Мене учні в школі питають,
Чи Музику добре я знаю?!
Не тільки люблю її й знаю,
А й інших охоче навчаю!
Досвідчений чи новачок –
Відкрий лише мій словничок,
Пояснення знайдеш й підказки,
І вже не зазнаєш поразки
У конкурсах чи вікторинах:
Не матимеш ти собі рівних….
Розумний і вчений я дуже,
Про все розкажу тобі, друже:
Про рондо, сюїту, сонату,
Про ліги і гостре стаккато,
Про форми музичні і жанри
Детально пояснюю й гарно.
Тож сміло сторінки мої гортайте
І біографію Вербицького
вивчайте!
Талант, мов джерельна водиця,
Мов птаха, тріпоче у серці,
Його не зламає і криця,
його не спіймати, не стерти.
В просторі плину століть
Часом з’являються постаті,
Якими пишається світ,
Які, мов посланці із космосу…
У цьому житті їм судилося,
Як зірка нова, загорітися…
Ділами своїми у пам’яті
Мільйонів людей залишитися.
Такою постаттю став у музичній та політичній культурі України Михайло Вербицький: священик, композитор, громадський діяч, педагог. Народився Михайло Вербицький в с. Явірник Руський на Надсянні у родині греко-католицького священика. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько, а матір, вдруге вийшовши заміж, офіційно відмовилася від батьківських прав. Ним і його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич — перемишльський владика Іван Снігурський — один із найяскравіших діячів УГКЦ. 1828 Іван Снігурський заснував при перемишльській кафедрі УГКЦ хор, згодом музичну школу, в яких співав і навчався Михайло.Важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар Перемишльського хору, в якому були твори віденських класиків Йозефа Гайдна, В. А. Моцарта, Бетховена твори композиторів «золотої доби» української музики — Максима Березовського та Дмитра Бортнянського. Духовні концерти Дмитра Бортнянського найбільше вплинули на музику Західної України і світогляд Вербицького зокрема. Тоді в церквах панувало одноголосся (самолівка) та двоголосся (єрусалимка), а творчість Дмитра Бортнянського представила високопрофесійне багатоголосся.
Гітаро улюблена! Лиш ти одна
По-справжньому ти мене знала….
Ти – спокій сердечний, думок глибина,
Ти – музи моєї начало….
Супутнице вірна, гітаро моя,
Ішла крізь життя поряд сміло.
Щодня прославляла ти Бога-Отця,
Ми разом раділи й тужили.
Завжди твої струни втішали мене,
Співали чи тихо бриніли.
У дні дощові, й коли сонце ясне,
Ми Богові й людям служили.
Дослідники кажуть, що отець Вербицький написав пісню «Ще не вмерла
Україна», щиро вірячи, що це текст Тараса Шевченка, до річниці вшанування
якого, власне, була написана музика до пісні.
Іду селом…. Тут жив колись Вербицький, –
Милуюся природою сповна:
Такі садиби мальовничі, добрі люди,
Даремно кажуть: «Раю на землі нема.»
А біля церкви квітів – тьмуща тьма!
Їх доглядає дівчина охайно:
– Ви знаєте, хто тут колись служив?
А сам Вербицький! Сам отець Михайло!
–
Довірливо всміхнулося дівча
І повело гуляти по плебанії.
Не так багато приїздить сюди гостей,
Тож я їй радо склав компанію.
І тішить думка, що іду по стежці,
Де композитор сам колись ступав.
А ось – колодязь, і, можливо, з нього
Студену воду сам Вербицький брав?
Прямуйте
стежками духовності
В ділах
і у кожному
слові.
Шукайте
в серцях неповторності,
Живіть
в милосерді й
любові.
Хай
приклад служіння і
приклад життя
До
звершень нових надихає.
Вогонь
милосердя, вогонь співчуття
Хай в кожній душі запалає!
вірші про Вербицького - авторські, із сценарію Демків Марії "Стежками духовності".
А що вамвідомо про Михайла Вербицького? Пропоную перевірити у тесті:
Немає коментарів:
Дописати коментар