Свято українського вареника, або українська Масляна.

В Україні, як і в багатьох країнах світу, Масляну святкують віддавна. А от традиція їсти млинці під час святкувань - не така вже й українська.

Масляна або Масляниця - традиційне свято, що припадає на останній тиждень перед постом. Як і в багатьох інших країнах, в Україні "масляні" дні асоціюються з млинцями, які готують різноманітними способами.Втім, історично для українців під час святкувань млинці не були властивими. Цей звичай прийшов на територію України з Росії. Значно популярнішими на Масляну тут були вареники. Те, що з самого початку головною стравою на Масляну в Україні стали не млинці, пояснюється просто - вареники історично більш популярна ритуальна страва для українців, - кажуть експерти-фольклористи. В останній тиждень перед постом їх готували різноманітними способами. Один з найпопулярніших - вареники з сиром, запечені зі сметаною та маслом.

У нашій Жовківській ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 також святкували Масляну учні 4-А класу із класним керівником Жук Марією Григорівною. Чудові батьки організували для дітей майстер-клас із ліплення вареників, що принесло масу задоволення усім - і дорослим (батькам і вчителям), і дітям. Учні розповідали також легенди про виникнення вареників, цікаві факти та вірші і гуморески про цей кулінарний шедевр. І, звичайно, не обійшлося без пісні - бо усі люблять співати, а пісні про вареники - виконували із особливим захопленням. 

Ідилія "Вареники" Саул Черніховський

У пелюстках червоної рути...

 4 березня - день народження Володимира Івасюка. 

Торкнулись пальці клавішів блискучих

Й застигли звуки у повітрі, мов туман …

Полилась музика. Спокійна – та пекуча,

У далечінь, в безкрайній океан.

Полилась, попливла на всіх вітрилах,

Запахла цвітом спілої зорі …

Невже людина чудо це створила,

А, може, спів небесних це створінь?

А, може, танців це чарівні звуки,

Чи вранішня росиця на траві ?

Ні, це чарівні музиканта руки,

Та ніжне серце і душі вогні.

В просторі плину століть

Часом з’являються постаті,

Якими пишається світ,

Які мов посланці із космосу…

Один з них – це Володя Івасюк,

Співочий світоч із народу - і по праву, -

Його пісні лиш радість і любов несуть,

                     

А він зазнав і підлості і зради.

                      

Писав Володя музику класичну,

                      

І до спектаклів музику писав.

                      

Хоч вже закінчив інститут медичний,

                      

Та музику він більше все ж кохав.

 

Пісні Володі – це скарбниця України,

Такої популярності ніхто не знав.

Цей водограй співав через вогонь і стіни,

Про матір, квіти, про любов співав …

 

Талант мов джерельна водиця,

Мов птаха, тріпоче у серці,

Його не зламає і криця,

Його не спіймати, не стерти.

Напевно не знали цього

Радянські нудні бюрократи,

І птаху підбили крило,

Не дали у небо злітати.

«Червона Рута» линула над світом,

В домівках, вулицях, і телерадіоефірі,

Не признає чиновник, і не вірить,

Народ признав і полюбив, повірив.

За що, ну чому так все сталося?

Хто ж злочин зробив проти нього?

У небі пісня дзвінка обірвалась…

Не вберегла Україна пісенного генія свого…

 

 Ще в той пам'ятний день, як Володя родився,

Люди йому заподіяли лиха: 

З халатності лікар щось не додивився,

І розчин кислотний закапав  в повіки.

Дитя нерозумне заплющило очі,

І це врятувало малого Володю,

Скотились по личку дві чорні доріжки,

Мов чорнії сльози – провісники долі.

 Провісники долі або Божий знак,

Що лиха зазнає в житті цей юнак.

Хтось не сприймав його творчість уперто,

А хтось заздрив славі його – в житті, і посмертній.

Хтось просто байдуже пройшов стороною.

Хтось знав – та боявся КДБ з Москвою. 

Хто ж винен, що страшний цей злочин

Так нерозкритим досі і зостався ?

Хто ж посприяв, що кат-злочинець

В Брюховецькому лісі заховався ?

 

Той день, сльозами смутку оповитий

Собі у коси заплела весна.

Стояв народ сумний, і зляканий, збентежений,

А в їх серцях ще свіжа рана, борозна…

Його мелодії – це ніби промінь світла

Це ніби крик душі, палкий вогонь.

І кожна пісня, мов маля тендітне,

Черпає силу духу і тепло долонь.

 

О, люди, люди! Може, досить вже терпіння ?

Трагічна смерть Володі кличе до спокути

Одна надія –  на людське сумління,

Не маємо ми права, щоб забути

Поета, Композитора, Митця!

Пошли нам, Боже, віри, мудрості і сили

Дізнатись гірку правду до кінця

І дати його пісні другі крила.

скульптор Любомир Кукіль памятник Івасюку в Брюховичах:

 

усі вірші - авторські, Марії Демків (урок-реквієм пам'яті Володимира Івасюка)

Стежками духовності: Михайло Вербицький.

 

4 березня  - день народження автора Державного Гімну України Михайла Вербицького. 

                    Сідайте й послухайте, діти, уважно,

Бо гість завітав до нас дуже поважний.

І зовсім звичайно, без чудо-містерій,

Цей гість відчиняє до класу вже двері.

Й не тільки до класу, а в диво-країну,

Де музика завжди звучить неодмінно.

Чекали давно ми гостей на розмову.

Отож, надаємо йому зараз слово:

Словничок: Я — музичний малий словничок,

Поспішаю до вас на урок.

Скрізь звучать незнайомі слова,

Аж болить вже від них голова.

А я спробую все пояснити,

І музичних азів вас навчити.

Мене учні в школі питають,

Чи Музику добре я знаю?!

Не тільки люблю її й знаю,

А й інших охоче навчаю!

Досвідчений чи новачок –

Відкрий лише мій словничок,

Пояснення знайдеш й підказки,

І вже не зазнаєш поразки

У конкурсах чи вікторинах:

Не матимеш ти собі рівних….

Розумний і вчений я дуже,

Про все розкажу тобі, друже:

Про рондо, сюїту, сонату,

Про ліги і гостре стаккато,

Про форми музичні і жанри

Детально пояснюю й гарно.

Тож сміло сторінки мої гортайте

І біографію Вербицького вивчайте!  

                    Талант, мов джерельна водиця,

Мов птаха, тріпоче у серці,

Його не зламає і криця,

його не спіймати, не стерти.

В просторі плину століть

Часом з’являються постаті,

Якими пишається світ,

Які, мов посланці із космосу…

У цьому житті їм судилося,

Як зірка нова, загорітися…

Ділами своїми у пам’яті

Мільйонів людей залишитися.

Такою постаттю став у музичній та політичній культурі України Михайло Вербицький: священик, композитор, громадський діяч, педагог. Народився Михайло Вербицький в с. Явірник Руський на Надсянні у родині греко-католицького священика. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько, а матір, вдруге вийшовши заміж, офіційно відмовилася від батьківських прав. Ним і його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич — перемишльський владика Іван Снігурський — один із найяскравіших діячів УГКЦ. 1828 Іван Снігурський заснував при перемишльській кафедрі УГКЦ хор, згодом музичну школу, в яких співав і навчався Михайло.Важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар Перемишльського хору, в якому були твори віденських класиків Йозефа Гайдна, В. А. Моцарта, Бетховена твори композиторів «золотої доби» української музики — Максима Березовського та Дмитра Бортнянського. Духовні концерти Дмитра Бортнянського найбільше вплинули на музику Західної України і світогляд Вербицького зокрема. Тоді в церквах панувало одноголосся (самолівка) та двоголосся (єрусалимка), а творчість Дмитра Бортнянського представила високопрофесійне багатоголосся.

                              Гітаро улюблена! Лиш ти одна

По-справжньому ти мене знала….

Ти – спокій сердечний, думок глибина,

Ти – музи моєї начало….

Супутнице вірна, гітаро моя,

Ішла крізь життя поряд сміло.

Щодня прославляла ти Бога-Отця,

Ми разом раділи й тужили.

Завжди твої струни втішали мене,

Співали чи тихо бриніли.

У дні дощові, й коли сонце ясне,

Ми Богові й людям служили.

            Дослідники кажуть, що отець Вербицький написав пісню «Ще не вмерла Україна», щиро вірячи, що це текст Тараса Шевченка, до річниці вшанування якого, власне, була написана музика до пісні.

                              Іду селом…. Тут жив колись Вербицький, –

Милуюся природою сповна:

Такі садиби мальовничі, добрі люди,

Даремно кажуть: «Раю на землі нема.»

А біля церкви квітів – тьмуща тьма!

Їх доглядає дівчина охайно:

– Ви знаєте, хто тут колись служив?

А сам Вербицький! Сам отець Михайло! –

Довірливо всміхнулося дівча

І повело гуляти по плебанії.

Не так багато приїздить сюди гостей,

Тож я їй радо склав компанію.

І тішить думка, що іду по стежці,

Де композитор сам колись ступав.

А ось – колодязь, і, можливо, з нього

Студену воду сам Вербицький брав?

                    Прямуйте  стежками  духовності

В ділах   і   у   кожному   слові.

Шукайте  в  серцях    неповторності,

Живіть  в  милосерді  й  любові.

Хай  приклад  служіння  і  приклад  життя

До  звершень  нових  надихає.

Вогонь  милосердя,  вогонь  співчуття

Хай  в  кожній  душі  запалає!

вірші  про Вербицького - авторські, із сценарію Демків Марії "Стежками духовності". 

А що вамвідомо про Михайла Вербицького? Пропоную перевірити у тесті: 

150 років з дня народження Лесі Українки.

           Леся Українка сама говорила про себе, що музика з неї вийшов би кращий, ніж поет... Тобто талант Лесі до музичного мистецтва був неабияким, тільки займатися грою на улюбленому фортепіано завадила важка хвороба (зате йому вона присвятила свою поезію "До мого фортепіано"). Проте дівчина чудово співала, збирала народні пісні, які потім і могла використовувати у своїй творах. Наприклад, до "Лісової пісні" Леся зібрала сама все музичне оформлення. А низка віршів її так і називається "Сім струн", де є кожній ноті присвячений окремий вірш: "До", "Ре", "Мі", "Фа", "Соль", "Ля", "Сі".  Творчість поетеси чарує, дивує, вабить, захоплює, надихає. Вона ніколи не перестає бути сучасною і актуальною. Сотні митців складають музику до віршів Лесі Українки , і це і дорослі, і діти, для кожного є щось своє, найрідніше, найближче. Комусь до вподоби дитячі вірші чи казки, хтось захоплюється лірикою, віршами про кохання..  Та й слід зауважити, що саме слово "мистецтво" вигадала саме мама Лесі Українки Олена Пчілка!!!!  Вивчаймо ж її творчість, співаймо, декламуймо поезії, інсценізуймо казки та слухаймо цікаві факти з її життя. Вона завжди у наших серцях. НАША ЛЕСЯ!!!

Цікаві факти про життя Лесі Українки можна дізнатися , відкривши QR-код, 

або за посиланнями під кодом.

https://tut-cikavo.com/pro-ukrainu/vydatni-liudy/728-lesya-ukrajinka

https://cutt.ly/hlOeqQF

https://dyvys.info/2020/02/25/10-malovidomyh-faktiv-z-zhyttya-lesi-ukrayinky/

Перегляньте відео, дізнайтесь цікаву інформацію про Лесю Українку.

"Мріє, не зрадь" (сл. Лесі Українки, музика Павла Табакова)

"Вечірня година" (сл. Лесі Українки, музика Валерія Вороб'я, )

"Колискова" (Місяць яснесенький). Музика Авдієвського. 

Виконують Ніна Матвієнко і хор імені Верьовки. Пейзажі Архипа Куїнджі.

"Давня весна" сл. Лесі Українки

трейлер до анімаційного фільму "Mavka. The Forest song"(Мавка. Лісова пісня)

"Бумбокс" - на слова Лесі Українки пісня "Плющ"

 "Лісова пісня"(слова Лесі УКраїнки, музика KULSHENKA SHY)

"Сім струн" (слова Лесі Українки, музика Лариси Бойко)

"До мого фортепіано"

Співаймо разом: "Хотіла б я піснею стати"

Слова до пісень можна відкрити в Googl-документі за цим посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1VAhiNNuF6-OZXAGV8b417BMOulgPCphz/view?usp=sharing

Послухайте ще декілька чудових композицій на слова видатної поетеси 

та записану нею музику до "Лісової пісні"

Вшанування пам’яті видатної українки
● У 1970 році у головному поясі астероїдів було відкрито нову одиницю. На честь письменниці він отримав назву — 2616 Леся.
● До 145 річниці від дня народження Лесі Українки компанія Google створила святковий дудл (логотип пошукової системи) за мотивами її легендарної «Лісової пісні».
● Пам’ятники Лесі Українки споруджені не лише в Україні. Увічнена в граніті й мармурі вона в Торонто, Клівленді, Батумі, Саскатуні.