152 роки з дня народження Лесі Українки

 План дій від Лесі Українки:

📌крізь сльози сміятись

📌співати пісні

📌сіять барвисті квітки

📌без надії сподіватись

📌жити

📌геть думи сумні

Сьогодні виповнюється 152 роки з дня народження Лесі Українки. Її аристократизм, сила, освіченість, талант у поєднанні з шаленою працьовитістю, велич духу та незламність сьогодні надихають особливо.

Contra spem spero означає «Без надії сподіваюся». Але завдяки Лесі ми зараз маємо цю надію. Діймо!

Саме з вдячності і пошани до видатної української поетеси українці вже від сьогодні відзначатимуть щороку 25 лютого День Української Жінки.

А в честь дня народження видатної поетеси Лесі Українки в нашій школі відбулося свято на її честь. Підготували чудовий виступ учні 4-А класу з класним керівником Галиною Ярославівною Лозинською. Діти навчаються за програмою "Інтелект України", дуже творчі, активні, ініціативні. А на уроках мистецтва я з учнями вивчила пісні на вірші Лесі Українки. Хочу подякувати діточкам - співали вони чудесно, щиро, з душею.

Рік, що нас змінив: річниця повномасштабного вторгнення в Україну рашистів.

 24 лютого 2022 року рашисти віроломно розпочали повномасштабне вторгнення в Україну, щоб знищити нас. Цей рік змінив багатьох із нас. Але - не зламав. Українці стійко боряться за свою свободу, незалежність, свої принципи, свою культуру. Ми Переможемо! Обов'язково Переможемо!

"24 лютого – дата, яка змінила мирне життя кожного з нас! Відважний український народ ціною своїх життів боронить не лише себе, а й увесь світ. Цілий рік всі слідкували за тим, як наша держава творить нову всесвітню історію! Ми відстоювали кожен клаптик рідної землі, звільняли наші міста і села, боролися за наші домівки, наші життя й наше майбутнє!

І ми вистояли! Хоч кремль й досі веде бойові дії, порушуючи всі можливі норми міжнародного права та надбання громадянського суспільства мирного співіснування. 

Сьогодні кожен українець та українка бачать своє майбутнє у мирній державі і з міцними союзниками! Українці не зупиняються – створюють, будують, навчають, розвиваються, відновлюють… 

Нас захищає найкраща армія світу – наші сили оборони, наші військові. Тримають кордони, захищають нас на передовій, пильнують небо…  Саме завдяки нашим захисникам і захисницям Україна стоїть міцно, бореться й живе. 

Ми щиро дякуємо всім нашим воїнам! Ми схиляємо голови, віддаючи шану тим, хто віддав життя за нас… 

Наша боротьба триває. Україна чинить опір і ми усі впевнені – перемога буде нашою!" (із звернення Профспілки працівників освіти і науки України) 

Карнавал тварин

 Турботливі батьки, яким глибоко небайдуже майбутнє їхніх дітей, прекрасно знають про те, що музика відмінно розвиває інтелект, мислення, пам'ять і увагу дітей. Однак далеко не всім вдається вивести слухання музики з дитиною на більш високий рівень, ніж просто фонове сприйняття. Виявляється, музику з дитиною слухати не тільки потрібно, але і можна. Як же це здійснити? Психологам давно відомо, що маленькі діти мають образне мислення. До певного віку слова для них не володіють тим значенням, як для дорослих. Наприклад, якщо дитина чує слово "дерево", до якогось віку воно для неї мало що значить. А ось якщо мама покаже малюку картинку дерева або, що ще краще, вони вийдуть на подвір'я, підійдуть до дерева, і він спробує обхопити своїми рученятами стовбур, а потім провести долонями по шершавому стовбуру, тоді це слово вже не буде для нього порожнім струсом повітря. Тому для дітей слід підбирати музику з яскраво вираженими образами та ідеями. Можливо, звичайно, слухати твори, які не володіють ними ж, але в цьому випадку, образи доведеться вигадувати дорослим самостійно. Для дитини найбільш близькі ті образи, з якими вона вже десь стикалася, тому, найбільш вдалим початком, безсумнівно, стане "Карнавал тварин", написаний відомим французьким композитором Камілем Сен-Сансом. З фантастичним музичним карнавалом познайомилися і наші другокласники. 

«Карнавал тварин» був написаний Сен-Санс в лютому 1886 року під час відпочинку в Австрії. Композитор задумав цю музику як сюрприз для концерту, який віолончеліст Шарль Лебук повинен був дати на свято Жирного вівторка. Перше виконання відбулося 9 березня 1886 року, в ньому брали участь флейтист Поль Таффанеля, кларнетист Шарль Тюрбан, контрабасист Еміль де Байї, для яких композитор спеціально написав сольні епізоди. Партії двох фортепіано виконували сам Сен-Санс і Луї Д'ємер.

Вважаючи це твір лише музичної жартом, Сен-Санс заборонив видавати його за свого життя, не бажаючи уславитися автором «несерйозною» музики. Всі відомі виконання «Карнавалу тварин», що відбулися до 1921 (року смерті Сен-Санса), проходили в приватних зібраннях. Так, місяць тому після прем'єри, 2 квітня 1886 року, цей твір було виконано в будинку Поліни Віардо в присутності Ференца Ліста. В інших виконаннях в різний час брали участь Габріель П'єрне, Альфред Корто, Альфредо Казелла (фортепіано), Марен Марсик (скрипка), Анатолій Брандуков (віолончель), Філіп Гобер (флейта), Проспер Мімар (кларнет).

Єдина частина сюїти, яку Сен-Санс дозволив видавати і виконувати - п'єса «Лебідь» для віолончелі та фортепіано. Ще за життя композитора вона міцно увійшла до репертуару віолончелістів.

Після смерті Сен-Санса партитура «Карнавалу» була видана і вперше виконана в публічному концерті 25 лютого 1922. Музика отримала велику популярність і часто виконується в концертах. Нерідко «Карнавал тварин» підноситься як музика для дітей і поєднується з поетичними або прозовими текстами, написаними спеціально для виконання.

Фантастичні образи героїв карнавалу Сен-Санса створювали другокласники після слухання чудової музики композитора. Працювали з фарбами та пластиліном. Фрагменти творчості дітей можна побачити на фото. 

 

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

 Щороку  21 лютого мільйони людей у всьому світі відзначають День рідної мови. Це свято є нагодою вшанувати мовні та культурні традиції, які передаються з покоління в покоління. День рідної мови вперше був проголошений ЮНЕСКО в 1999 році. Він покликаний привернути увагу до важливості навчання рідної мови та збереження всіх мов, якими розмовляють у країні чи регіоні. 

Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. Із 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають у країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними цієї організації, сьогодні у світі існує приблизно 6 тис. мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення через глобалізацію та зростання міграції. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.

Українську мову знають та використовують приблизно 50 млн людей у всьому світі. Вона зазнала чимало випробувань за свою історію. Адже неодноразово її забороняли імперські та диктаторські режими, які прирівнювали українську до діалекту чи говірки. Однак попри перешкоди, українська мова досі активно розвивається і міцно вкорінена в свідомості українців, як мова нашої нації.

Російськомовні українці ще до початку війни активно переходили на українську і продовжують це робити. Так вони висловлюють свою позицію проти агресора. Нині – історичний шанс для України назавжди позбутися будь-яких культурних зв’язків із Росією.