День Державного Прапора України

Вітаю з Днем Державного Прапора України!!! 

Історія нашого прапора є дуже давньою. Хоча офіційно Державним символом він став порівняно недавно. Як і наша Україна стала незалежною - 30 років тому. Пропоную вам, друзі, переглянути цікаві відео і дізнатись більше про наш Державний Прапор.

Країна Вранішнього Сонця

 Довгожданне літо, канікули! Хочеться побажати вам, друзі, приємного відпочинку, гарної погоди і приємних вражень. Та якщо раптом вам заважатиме проливний дощ чи злива подорожувати - не засмучуйтесь! Пропоную вам здійснити в такий момент віртуальну мандрівку в Країну Вранішнього Сонця Японію!

Цікаві факти про Японію 

● Токіо— столиця Японії, а також найбільше місто. Інші великі міста Осака, Наґоя й Саппоро. Токіо так само є найдорожчим містом для життя у світі.

● Площа Японії становить 377 972 км². З цього числа 70 % займають гори, і виходить, що на території, що залишилася проживають 127 мільйонів людей.

● Японія складається приблизно із 6 800 островів. Чотири головні острови — Хонсю, Кюсю, Сікоку й Хоккайдо.

● Економіка Японії є третьою за величиною й поступається лише Китаю і США.

● У Японії розташовано понад 200 вулканів, а найвищим вулканом є гора Фудзі. 

● Дзен-буддизм є найпоширенішою формою буддизму в Японії.

● У Японії присутні чотири основні системи писемності: катакана, ромадзі, кандзі й хірагана.

● У Японії сніговиків ліплять із двох великих сніжок, а не з трьох.

● Ямайка виробляє каву переважно для Японії, оскільки 85 % всього виробництва йде японцям. 

● Населення Японії складається з 98 % етнічних японців.

● Методика виховання дітей у Японії є унікальною й не схожа на жодну з країн світу.

● Через сильну американську присутність японці почали грати в бейсбол, так само переважна частина молоді вважає, що атомні бомби на Хіросіму й Нагасакі скинули не американці, а росіяни.

● Японія єдина країна у світі, яка зазнала весь жах ядерної зброї.

● Існує міф, що нібито в Японії заборонено іслам. Аж ніяк, вони прихильно ставляться до світових релігій, чи то християнство чи то мусульманство.

● Японія є найбільшим у світі споживачем деревини тропічних лісів Амазонки. 

● Найвідоміші японські компанії: Toyota, Honda, Sony, Nintendo, Canon, Panasonic, Toshiba, Sharp та інші.

● У Японії щороку реєструється понад 1500 землетрусів, хоча велика частина з них дуже незначні.

● Японською, караоке означає «порожній оркестр».

● Японія є батьківщиною різних видів бойових мистецтв, як-от карате, дзюдо, сумо, ніндзюцу, Кендо, Дзю-дзюцу, айкідо та інших.

● Стародавні воїни Японії були відомі як самураї. Вони були дуже досвідчені в бою, їх головною зброєю був катана — гострий меч із невеликим вигином.

● Японським кухарям для того щоби готувати рибу фугу, доводиться навчатися не менше 2 років.

● У японській мові, гейша означає «артист» і першими гейшами були чоловіки.

● У багатьох японських компаній є ранкова зарядка для їхніх працівників.

● Дуже популярною їжею в Японії є сире м’ясо коня.

● Рівень убивств у Японії становить 0,50 на 100 000 осіб, що є одним із найнижчих у світі.

● Японія налічує 18 лауреатів Нобелівської премії.

● На японське аніме припадає 60 % від усієї анімації у світі. Є приблизно 130 голосових шкіл акторської майстерності для аніме голосів.

● 23 % японського населення старші 65 років.

● Суші раніше була вуличною їжею.

● У Японії є кафе, де люди можуть відпочити й пограти з цуценятами та кошенятами.

● Єдиною іноземною мовою для вивчення в японських школах є англійська.

● Японська поезія хайку є найкоротшою у світі, що складається тільки з трьох ліній.

● Японське саке виготовляють із ферментованого рису.

● Національним видом спорту Японії є Сумо.

● Ніколи не втикайте палички для їжі вертикально в їжу. Це старий японський звичай, який означає, що їжа призначена для померлого.

● У Японії на кожному кроці стоять торгові автомати, у яких продається пиво, гаряча й холодна банкова кава, сигарети та інші предмети.

● Японці обожнюють рис і їдять його щодня, тричі на день.

● Ринок Цукідзі в Токіо є найбільшим у світі рибним ринком. У Японії, як і раніше, полюють на китів під приводом «досліджень».

● Перший японський роман «Повість про Гендзі» був написаний японською дворянкою, Мурасакі Сікібу, між 1001 і 1005 роками.

● До 1870 року японські жінки чорнили свої зуби для того щоби показати свій статус.

● У японських ресторанах зі шведським столом, Ви ніколи не побачите тарілок із недоїдками, оскільки японці беруть виключно стільки, скільки їм потрібно.

● За конституцією у Японії немає, і не може бути армії. 

цікаві факти взяті з джерела сайту "Тут цікаво" - https://tut-cikavo.com/krajini/aziia/222-tsikavi-fakti-pro-yaponiyu

22 травя - річниця поховання українського композитора Володимира Івасюка

 

Львів – 42 роки тому, 22 травня 1979 року, Україна прощалась із композитором, поетом, співаком Володимиром Івасюком. Незважаючи на протидію з боку компартії і комсомолу, які вигадали того дня у Львові різні заходи в навчальних закладах і на підприємствах, люди прибули з різних міст, щоб провести в останню путь митця. Декому з них довелося відповісти потім за свою участь у церемонії. Автора пісень «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» та інших поховали на Личаківському цвинтарі.

 

В просторі плину століть
Часом з’являються постаті,
Якими пишається світ,
Які мов посланці із космосу…

Один з них – це Володя Івасюк,

Співочий світоч із народу - і по праву, -

Його пісні лиш радість і любов несуть,

А він зазнав і підлості, і зради.

Писав Володя музику класичну,

І до спектаклів музику писав.

Хоч вже закінчив інститут медичний,

Та музику він більше все ж кохав. 

Пісні Володі – це скарбниця України,

Такої популярності ніхто не знав.

Цей водограй співав через вогонь і стіни,

Про матір, квіти, про любов співав …

Талант мов джерельна водиця,

Мов птаха, тріпоче у серці,

Його не зламає і криця,

Його не спіймати, не стерти.

Напевно не знали цього
Радянські нудні бюрократи,
І птаху підбили крило,
Не дали у небо злітати.
«Червона Рута» линула над світом,
В домівках, вулицях, і телерадіоефірі,
Не признає чиновник, і не вірить,
Народ признав і полюбив, повірив.
За що, ну чому так все сталося?
Хто ж злочин зробив проти нього?
У небі пісня дзвінка обірвалась…
Не вберегла Україна пісенного генія свого…

 

Ще в той пам'ятний день, як Володя родився,

Люди йому заподіяли лиха -

З халатності лікар щось не додивився,

І розчин кислотний закапав  в повіки.

Дитя нерозумне заплющило очі,
І це врятувало малого Володю,
Скотились по личку дві чорні доріжки,
Мов чорнії сльози – провісники долі.

Провісники долі або Божий знак,
Що лиха зазнає в житті цей юнак.

Хтось не сприймав його творчість уперто,
А хтось заздрив славі його – в житті, і посмертній.
 Хтось просто байдуже пройшов стороною.
 Хтось знав – та боявся КДБ з Москвою.

 

Хто ж винен, що страшний цей злочин

Так нерозкритим досі і зостався ?

Хто ж посприяв, що кат-злочинець

В Брюховецькому лісі заховався ?

Той день, сльозами смутку оповитий

Собі у коси заплела весна.

Стояв народ сумний, і зляканий, збентежений,

А в їх серцях ще свіжа рана, борозна…

Його мелодії – це ніби промінь світла

Це ніби крик душі, палкий вогонь.

І кожна пісня, мов маля тендітне,

Черпає силу духу і тепло долонь.

О, люди, люди! Може, досить вже терпіння ?

Трагічна смерть Володі кличе до спокути.

Одна надія –  на людське сумління,

Не маємо ми права, щоб забути

Поета, Композитора, Митця!

Пошли нам, Боже, віри, мудрості і сили

Дізнатись гірку правду до кінця

І дати його пісні другі крила.

Вірш пам'яті Володимира Івасюка - Демків Марії.
...з авторського сценарію "Урок-Реквієм пам'яті Композитора": 

"Урок Реквієм пам'яті Володимира Івасюка" 

 

Всесвітньому Дню Вишиванки - 15 років!

 Ювілейний, уже 15-й, День вишиванки присвячено етномузиці та екологічним питанням.

Вишиванка з давніх давен є основним елементом українського національного одягу. Вишиті візерунками сорочки – відображення цінностей, традицій, культури та історії нашого народу.

Сьогодні, 20 травня, відзначається Всесвітній день вишиванки – свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. 

День вишиванки не є офіційним святом. 15 років тому, тобто у 2006 році, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію "Всесвітній день вишиванки".

Дівчина запропонувала студентам одного дня одягнути вишиванки. На цю ініціативу відгукнулося декілька десятків студентів та викладачів факультету. Однак щороку масштаби святкувань зростали й нині День вишиванки відзначають також і за межами нашої держави.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/den-vishivanki-2021-data-ta-tradiciji-svyata-cikavi-fakti-pro-ukrajinskiy-etnichniy-odyag-11422027.html

Протягом тижня  на уроках мистецтва ми дізнавались цікаві факти про вишиванку, її історію, читали легенди, вірші, співали пісень та спробували самостійно виготовляти своїми руками невеликі сорочечки-вишиванки з паперу. 

Радість Христового Воскресіння. Великдень.

 Ще відлунюють церковні дзвони, сповіщаючи радісну звістку Світлого Воскресіння, ще людниться вулиця осяяними обличчями, ще барвеніють мережива вишиванок на святкових строях і звідусюди чути:

І усі уже в трепетному єднанні очікування родинного єднання у спільній молитві за сімейним столом. А діти... Для них це свято особливе. Їм так і хочеться подивитися та поласувати тим, що у цьому красивому, гарно оздобленому кошичку. Тож давайте і ми зануримось у великодню атмосферу, заспіваємо хвалу Господу і поринемо у світ незвичайної фантазії та музики.

В розробці використано фрагмент сценарію "Великодній кошик" Василя Гринишина.

Stabat mater dolorosa

 "Коли моє тіло помре

Зроби, щоб душі була дарована

Райська слава. Амінь!"

            Stabat mater dolorosa (з латинської – “стояла мати скорботна”) – канонічний духовний напів католицького обряду про страждання Діви Марії під час розп’яття Ісуса Христа. Скорботність та вселенський біль Матері Божої, її благання про дарування Синові життя у раю після смерті, надихали композиторів на увіковічнення цього образу в музиці у різні епохи – від Середньовіччя до сучасності. Серед них – Жоскен Депре, Джованні П’єрлуїджі да Палестрина, Джованні Перголезі, Йозеф Гайдн, Франц Шуберт, Ференц Ліст, Джузеппе Верді, Джоаккіно Россіні, Антонін Дворжак, Франсіс Пуленк, Кшиштоф Пендерецький, Арво Пярт та інші.

           Найзнаменитіша “Stabat mater” належить перу італійського композитора першої половини ХVІІІ ст. Джованні Баттіста Перголезі, якому доля відміряла лише 26 років життя. Це останній твір композитора, над яким він працював до кінця своїх днів. https://www.youtube.com/watch?v=xHQVtYzjLao 

             Походження тексту молитви Stabat Mater дослідники пов'язують з францисканським чернечим орденом XII—XIII століть, з ім'ям поета-лаудиста Якопо да Тоді (справжнє ім'я Якопо да Бенедетті), хоча існують версії авторства св. Бонавентури та папи Інокентія III. Відповідно до традицій середньовічної культури молитва компонувалася з фрагментів ранніх поетичних взірців, характерних словосполучень, що формувалися ще з кінця XI століття. Вперше латинські строфи молитви Stabat Mater було виявлено у молитовниках та благовійних книжках для приватного користування. Найбільш раннім джерелом вважається взірець 1320 року.

           Перші авторські багатоголосні Stabat Mater з'явились в епоху Ренесансу і  пов'язані з жанрами лауду та мотету. Найдавніша чотириголосна Stabat Mater-лауда (1485) І. Даммоніса відтворює лише першу строфу, за моделлю якої виконувались наступні. Важливе місце у становленні Stabat Mater належить англійським поліфоністам XV — початку XVI століття. Характерологічними ознаками англійських Stabat Mater XV—XVI століть (Дж. Брауна, Р. Деві, В. Корниша, Т. Ешвеля) є численні компіляції латинського тексту зі спорідненими за структурою строфами чи поезіями-наслідуваннями («Stabat Мater, rubens rosa»), 5-6-голосний склад, вибаглива мелодична лінія та ускладнена ритміка кореспондують із пізньоготичною архітектурою та тогочасними пошуками майстрів нідерландської школи. Досконалими взірцями вважаються франко-фламандські та італійські Stabat Mater-мотети (Жоскена Депре, Г. Веербеке, Ф. Гаффуріуса). Для них притаманні: безцезурна або дво(три)-роздільна будова; хорове багатоголосся a cappella (3-12 голосів); наявність тенорового cantus firmus з культовим або світським текстом (шансон у Жоскена); широка ужиткова функція. Наприкінці XVI століття на перший план виходить новий тип багатохорного Stabat Мater (Орландо ді Лассо, Джованні да Палестрина).

          У XX столітті комбінаторика жанрово-стильової гри, вільне сполучення різнопланового лексичного матеріалу — від григоріаніки до джазу, рок-музики, етноджерел та позамузичного ряду (візуальні мистецтва, пластика) формують своєрідну ідею оновленої Stabat Mater в площині глобального культурного та стилістичного обміну.

      Рефлексії особистісної трагедії в жанрових взірцях XIX століття у XX-му поступаються місцем стражданню глобальних масштабів. Написані під враженням світових війн, репресій, катастроф, партитури постають маніфестами боротьби проти агресії, жорстокості через ідеалізацію краси та умиротворення. Тематика Stabat Mater XX—XXI століть розмаїта: смерть африканських дітей від голоду (С. Сато, Японія); жертви сталінських репресій (Г. Дмітрієв, Росія); психологічні проблеми помираючих від СНІДу, (Ф. Ферко, США); боротьба за визволення Батьківщини (В. Баркаускас, Литва); терористичний акт 11 вересня 2001 року (П. Тіллой, Франція); расова дискримінація (Н. Пьовані, Італія) тощо.

          Дуже люблю цю кантату  саме з музикою Джованні Перґолезі.... Це надзвичайна, Божественна музика! Мені пощастило в студентські роки співати її в органному залі Львова з нашим жіночим хором (Львівського музпедучилища імені Філарета Колесси) під керівництвом Зиновія Демцюха і з солістами  та оркестром консерваторії. Дуже багато теплих спогадів навіює ця музика, хоча тема трагічно-фатальна: про страждання Матері Божої біля Сина, розп'ятого на Хресті.... Послухайте цю музику, не пожалкуєте....