От і завершився цей навчальний рік. ВІн , як і всі попередні, є по-своєму особливим. Приніс багато радостей, перемог у конкурсах, творчих досягнень, і, на жаль ( це життя, що ж поробиш), навіть розчарувань ... Ми вчимося. мріємо, ідемо на вершину, і знову прагнемо чогось нового. А тепер - все! Пора і відпочити. КАНІКУЛИ! Люблю своїх учнів, кожен з них стає частинкою мого серця. Скучатиму за вами влітку. Обов'язково щось вигадаю цікаве для наступного навчального року. І - чекатиму з вами зустрічі! Бувайте!!! Гарного усім відпочинку!!!!
Протягом останнього
року часто чула про новий вид діяльності ( хоча це дуже голосно сказано, що
новий, бо все нове - це , як відомо, добре забуте старе) на уроках та в
позакласній роботі. Назва його Лепбук. Хто ще не знає, то може «поґуглити», як
кажуть діти, або повірити мені на слово, що це дуже цікава, яскрава
книжка-розгортка, у якій зібрано багато інформації на якусь певну тематику (
вибрану перед тим вчителем чи учнями). Широкого розповсюдження цей вид
діяльності набрав серед вчителів початкової школи, вихователів дитячих
садочків (хто проходив курси EDERA, той більше з цим знайомий, бо саме там "віднайшли" цю стару-нову ідею і запровадили в НУШ https://www.youtube.com/watch?v=xRRqIOk0vXg). Бачила в Інтернеті надзвичайні роботи, дуже гарно оформлені,
продумані. І от мене, як вчителя-практика із 23-річним стажем роботи, , «загриз
черв’ячок сумнівів»: а чи дійсно ці роботи створені самими учнями? Вирішила спробувати створення лепбуку на
уроках мистецтва та музичного мистецтва,
перевірити свої сумніви , так би мовити, на практиці. Всі думки із цього
приводу я викладу зараз у своєрідній таблиці «Позитивні та негативні аспекти
створення лепбуку» (і не тільки на уроках мистецтва, а загалом) :
Позитивні та
негативні аспекти створення лепбуку на уроках
Позитивні
аспекти
Негативні
аспекти
1.Актуалізація
знань
(діти здобувають нові знання в процесі пошукової діяльності, )
2.Рефлексія (повторення і
закріплення вже здобутих знань; повторення відбувається не тільки в процесі
створення лепбуку, але і пізніше, коли вже готовий лепбук читають, гортають
діти на перервах)
3.Розвиток
творчих здібностей
(діти створюють цікаві завдання, продумують естетичний вигляд і оформлення
своєї роботи)
4.Можливість
охопити активною діяльністю усіх учнів класу, а не лише
окремих)
5.Дружня
атмосфера в класі
(учні відчувають, що вони один колектив,
кожен вносить свою «лепту» у спільну роботу)
6.Зацікавлення
предметом, зосередження уваги на головних аспектах вивченого матеріалу ( вивчений матеріал надовго запам’ятовується,
відкладається , ніби «на поличках» в пам’яті учнів)
7.Естетичне
задоволення
від самостійно зробленої роботи.
1.Витрати на
матеріали
( папір, клей, олівці, скоч, фотографії,
– я купувала все, звісно, сама, але якщо робити такі проекти з усіма
класами, в яких я веду уроки, то це будуть величезні затрати для мого
особистого бюджету, ну, і на дітей перекласти ці витрати я не можу, мені мої
принципи не дозволяють такого).
2.Велика затрата
часу
(щоб матеріал у лепбуці був цікавим, продуманим, красиво оформленим, потрібно
багато часу витратити для підготовки і пошукової діяльності, а якщо діти
мають на домашнє завдання підготувати щось подібне з двох, трьох предметів –
це вже взагалі на дитину непосильне навантаження)
3.Неможливість одночасно
для всіх учнів користуватися книжкою пізніше (якщо
учні хочуть погортати лепбук, то мусять робити це по черзі, адже проект один
на весь клас, хіба робити індивідуальні особисті лепбуки, а це б призвело до
ще більших витрат часу та грошей)
·Зауважу, що бачила в Інтернеті дуже
гарні, яскраві, ІДЕАЛЬНО виготовлені, естетично оформлені лепбуки. Але вважаю,
що це творчість самого вчителя, і зроблене «для показухи»: користі для самих
учнів така діяльність немає взагалі, адже вчитель виготовив все сам ( або
батьки дітей, що ще гірше), це ЙОГО, а НЕ УЧНІВ задоволення, повторення,закріплення
матеріалу.... З таким же успіхом можна було просто купити готову книжку в
магазині, але тоді навіщо це називати творчістю дітей? Навіть якщо деталі
лепбуку вийдуть криві чи не зовсім акуратні, дитина САМОСТІЙНО буде виконувати
той чи інший відрізок своєї роботи, вона ЗАПАМ’ЯТАЄ НАДОВГО те, що так старанно
знаходила для створення лепбуку, і ТИМ І КОРИСНА така діяльність для дітей.
·Думаю, що хтось із читачів заперечить
мені, що всі ті яскраві ІДЕАЛЬНІ роботи з Інтернету виготовили самі першачки чи
діти в садочку. Чесно відповім: НЕ ПОВІРЮ. Спробувала це довести на практиці.
Виготовляли лепбуки в 4, 8, 9 класах,
їхні роботи наведу приклади у фото нижче. У мене талановиті, гарні, старанні
учні, і їх роботи дуже цікаві, але, попри те, їх важко назвати ІДЕАЛЬНИМИ....
Так і повинно бути, адже все робиться в творчому пошуку, робочому процесі...
Десь ручка потекла, десь олівець розлізається, таке буває навіть у дорослих, і
різні (хоч і незначні) недоліки трапляються
у всіх. Тож, якщо таке було у 4, 8, 9 класах, то як могли зробити ідеально
гарно першокласники чи дошкільнята? Колеги, не обманюйте самі себе інших.... Якщо хочете похвалитися творчістю дітей (зрозуміло, що це було під керівництвом вчителя), то нехай це буде ДІЙСНО ДИТЯЧА творчість.
·І, наостанок, хочу сказати, що лепбук є
дійсно цікавим і захопливим видом діяльності. Чи справді він потрібен вам на
ваших уроках – вирішувати , власне, вам.
Декілька тематичних лепбуків я створила також сама. Видрукувала та заламінувала сторінки цих розробок і використовую для зразку, при вивченні деяких тем. Посилання на електронні варіанти моїх робіт подаю нижче. Але, повторюю: я за створення лепбуків дітьми власноруч, за їхню творчість. Готові, ламіновані та ідеально красиві лепбуки - це тільки зразок, приклад для наслідування, мотивація дітям, щоб придумати своє і краще.
Ще відлунюють великодні дзвони, сповіщаючи радісну звістку про Воскресіння Христа, а у нашій школі смачно пахне великодніми стравами.... Учні 3-В класу поринули у світ дитячої фантазії і продемонстрували яскраву і веселу виставу "Великодній кошик". Цей сценарій я привезла зі Львова 12 років тому, познайомившись на курсах підвищення кваліфікації із вчителем музики, композитором Василем Гринишиним. У його доробку багато цікавих пісень для дітей. та саме "Великодній кошик" діти люблять найдужче і з великим задоволенням вивчають слова, перевтілюються в ролі, захоплено співають (слова і музика в сценарії повністю належать Василю Гринишину). Ось уже 12 років я співаю щоразу з іншими дітьми цю виставу, але зізнаюся: казка в різних дітей виглядає весь час по-новому, по-іншому, кожен вносить свою "ізюминку". Тож бажаємо від щирого серця і вам смачної пасочки, веселих свят! Христос Воскрес! Воїстину Воскрес!
4 квітня народилась Квітка Цісик (4.04.1953 — 29.03.1998) — американська співачка українського походження, оперна і блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень.. Пісня "Ти осяюєш моє життя" (англ. You Light Up My Life), яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року "Оскар" і "Золотий глобус" у категорії "Найкраща пісня до фільму", а також номінувалася на нагороду "Греммі" у категорії "Пісня року".
Мої авторські рядочки пам'яті великої співачки Квітки Цісик:
В просторі плину століть
Часом з’являються постаті,
Якими пишається світ,
Які, мов посланці із космосу…
У цьому житті їм судилося,
Як зірка нова, загорітися…
Ділами своїми у пам’яті
Мільйонів людей залишитися.
В буденне «радянське» життя
Увірвалась, як вихор, пісня
Мелодіями майбуття -
Співала її Квітка Цісик…
Та ні, не співала. Вона ними жила,
Піснями її України.
Любов і натхнення-усе віддала
Для пісні і для Батьківщини.
І хворою вперто ішла до мрії.
Якою ціною? Нам важко сказати.
Безцінний залишила слід на землі.
Ми будемо, Квітко, як ти, співати.
Притихло сонце, небо обірвалось
І заридало жалібним дощем.
Нестало Квітки. Лиш пісні зостались.
І огортає душу слізний щем.
Ще стільки справ і мрій, що не здійснились!
І скільки недоспіваних пісень!
ще вчора – в очі синові дивилась –
А вже настав новий без тебе день…
Та ти жива! І в пісні будеш жити
Від покоління в покоління сотні літ!
Пишатись буде Україна й дорожити,
Пісні твої співатиме весь світ!
Живе у серці пісня нездоланна,
Лунає вільною на увесь світ.
Її співала Квітка Полум’яна,
Дала їй крила, вивела в політ.
Співачка Кейсі чи Орися-Квітослава?
Біографи старанно все вивчають.
Тебе чекає невмируща слава
І в Україні тебе знають й пам’ятають.
Любила щиро землю цю далеку,
Де сон-трава, пшениця й солов’ї…
Де відлетять до вирію лелеки,
Де ніч колише зірочки свої.
Комфортно почувалася усюди:
Фольклор і опера, рок, блюз-підвладні Квітці.
Тому любили Квітку щиро люди,
Малі й дорослі, в будь-якому віці.
Ти народилась і жила за океаном,
Та Україну понад все ти полюбила,
І за тонким, дівочим, ніжним станом
Ховалась мужність, віра, дивна сила.
І, хоч підступною була життя дорога,
Важка хвороба вперто дошкуляла…
Ти-йшла вперед, ти йшла до перемоги.
І, незважаючи на все, ти все ж СПІВАЛА!
якщо бажаєте - мій авторський сценарій про Квітку Цісик (літературно-музичний вечір) "Незрівнянна Квітка"
Радіємо весні, яка нарешті до нас прийшла. У підготовці до Великодня розучували з дітьми веснянки та гаївки... А коли потомилися - то із радістю бралися прикрашати "Великоднє дерево", одягати його своїми, власноруч зробленими, писанками. Урок мистецтва 45 хвилин, тож зрозумійте правильно: писанки ми малювали олівцями, це швидше, аніж воском, але також дуже гарно))). Можна, звісно, одягати і віртуальне Великоднє дерево))) (дивіться мою презентацію-вікторину: https://vseosvita.ua/library/velikodne-derevo-gra-viktorina-10652.html )
Відео на англійській мові, але ви, мої юні друзі, звісно ж, зрозумієте суть. Про зв'язок музики і математики писала на сторінках блогу давно. Останні відео тільки є підтвердженням моєї думки...
Також хочу звернути увагу на таке поняття, як "золотий переріз" в математиці (яскраво виражений у живописі. музиці, літературі... бо закони математичні - вони є ЗАКОНИ, цікаво послухати от це відео:
