144 роки з дня народження Миколи Леонтовича.

Сьогодні День народження генія української культури Миколи Леонтовича! 144 роки! Він був не лише талановитим композитором, але й незламним борцем за незалежність Української держави. За це він поплатився життям... І був час,  коли вся Європа аплодувала мелодії "Щедрика", а в Україні Леонтович жив голодно і холодно, бо не корився червоній владі...

Каємося, але навіть ми шаблонно асоціюємо Леонтовича передусім зі славнозвісною різдвяною колядкою. І на превеликий жаль, лише завдяки цій колядці ім’я видатного композитора повернулося в сучасну історію. Хоча «Щедрик» – один з півтори сотні талановитих обробок Леонтовича, які заслуговують не меншої уваги. Широкому загалу лише відкривається величезний творчий здобуток і непростий життєвий шлях Миколи Дмитровича. Не всі навіть знають, що він – Дмитрович, а це – далеко не останнє, що варто запам’ятати про цього видатного українця…

Саме тому ми з учнями нашої школи урочисто святкували день народження композитора. Дізнавались цікаві факти з його життя, слухали його твори, читали поезії про Леонтовича, грали ігри і складали пазли, зробили віртуальну екскурсію в музей композитора і, звісно ж, співали!

🎨🧒Цікаве навчання. Робота з пластиліном.🧒🎨

 Скажу відверто вам, друзі, що досвід роботи в школі у мене хоча і великий, вже 27 років, та все ж це був досвід роботи здебільшого тільки як вчителя музичного мистецтва. Років 10 тому почала працювати ще із старшокласниками на уроках художньої культури (і це був мій безцінний досвід і навчання і саморозвитку, дуже тішуся, що маю такий досвід). А вже 5 рік поспіль веду уроки в класах Інтелект України, де мистецтво вивчається як інтегрований курс, музичне разом з образотворчим. Працювати цікаво і дітям, і мені, хоча спочатку було досить складно звикати (ну, тут ще варто сказати, що є один мінус: тільки по пів години на кожен вид мистецтва загалом, як на мене – то дуже мало, бо саме молодші школярі потребують більше часу для розвитку через мистецтво). Пишаюся творчими дітьми, вони дуже люблять і малювати, і співати, і ліпити з пластиліну, і робити саморобки своїми руками.  

Переважна більшість дитячих ігор і іграшок поділяються на "хлопчачі" (коліщата, машинки, пружинки) і "дівчачі" (ляльки, їх платтячка й каструльки). Але існують забави для кожної дитини, і однією з них, безумовно, є ліплення з різнобарвного й податливого пластиліну, яке не тільки розвиває координацію пальців, але й сприяє розширенню світогляду, розвитку фантазії й винахідливості дитини.

Пластилін (італ. plastilina походить від давньогрецького – ліпний) – матеріал для ліплення, що виготовляється з очищеної й тонкоподрібненої глини з додаванням воску, жирів, барвників і деяких інших речовин, які перешкоджають висиханню.

Будь-якій дитині з самого раннього віку необхідно займатися творчістю. Таким чином малюк встановлює контакт з навколишньому світом, пізнає його і вчиться висловлювати свої почуття і думки. Недооцінювати цей процес не можна.

Як правило, перші спроби самовираження дитини проявляються в іграх і спробах малювати. Також, з певного віку, малюк починає потребувати розвитку моторики. Тактильний контакт є ще одним способом пізнання світу. Крім того, він тісно пов'язаний із загальним розвитком дитини - найчастіше відстаючі діти мають ті чи інші проблеми з дрібною моторикою.

Для повноцінного розвитку дитини необхідно дати йому можливість створювати що-небудь своїми руками. Ліплення ідеально підходить в якості способу задіяти тактильні відчуття дитини і дрібну моторику.

 

9 листопада - день української мови та писемності.

"Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу." (Ліна Костенко)

День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. 

Традиційно ми відзначаємо цей день цікавими іграми, співом пісень, читанням віршів про мову. Традиції - незмінні, але через карантинні обмеження і дистанційне навчання цього року ми святкували онлайн)), що , в принципі, нам не зіпсувало настрою: виконували пісні про мову та Україну, читали вірші та вислови українських письменників, розгадували ребуси та ін. Шануймо свою рідну мову, плекаймо її. Хай сіяє вона на небосхилі нашої України.