Приємний подарунок до Нового року та дня народження))))))

Ось вже і Новий рік проминув, вже стукає на поріг Старий Новий рік. А до мене він прийшов із приємним дарунком: в журналі "Заступник директора школи" (грудень 2015, видавництво МЦФЕР Освіта) надруковано статтю і мій авторський сценарій "Стежками духовності", присвячений 200-річчю від дня народження М.Вербицького. Тішуся, що мої напрацювання , можливо, стануть комусь у пригоді. Якщо комусь цікаво - пишіть мені, я поділюся своїми напрацюваннями.

Звідки походить слово "колядки" ?

Це дуже давнє запозичення з латинської мови. Calendae (Kalendae), календи – в давньоримському календарі назва першого дня кожного місяця. Святом січневих календ (від 1 до 15 січня) завершувався цілий святковий цикл, спільний для всього греко-римського світу.
"Поганське" свято січневих календ святкували далі і християни, що викликало протести церкви. В боротьбі з цим залишком поганства католицька церква протиставила шануванню нового року власний святковий цикл — різдвяний (з 25 грудня до 4 січня), давнім маскам та іграм — ходіння із зіркою, царями та пастухами (Вертепом). В результаті вийшла складна обрядовість, в складі якої, поряд з християнськими, збереглись і поганські елементи. Під впливом християнства святкування січневих календ при Юстиніані було розтягнуто на 12-денний святковий цикл від Різдва до Водохреща, а згідно з цим і пісні календ почали бути не тільки новорічними піснями на новий рік, а різдвяними чи присвяченими іншим святам (наприклад, колядки співали до певного часу і на Великдень).
Наші предки теж користувалися цим словом, переінакшивши його на "коляду". Хоча складали, звісно, свої пісні і мали свої обряди. Це була цілком природна, поширена у багатьох народів традиція святкувати народження нового сонця у найкоротший день року, день зимового сонцестояння ( пісні  «ко Ладо» – до сонця). Співали пісні про Сонце, Місяць і зорі, вшановували кожен з 12 місяців в році, готуючи так звані «12 страв». Цей звичай дійшов і до наших днів, але змінив свій мотив на християнський. На Різдво колядники також ходять від хати до хати і співають колядки, переважно пов'язані із народженням Ісуса Христа, але в Україні (як і в Білорусі, Румунії) збереглися колядки із дохристиянськими мотивами (Ой сивая та і зозуленька, Ой як же було ізпрежди віка, Щедрик-щедрик та ін.)
У інших народів: біл. каляда «коляда, святвечір; різдво», пол. kolęda «колядка; винагорода колядникам», чеськ. koleda «коляда»; словац. koleda «колядка; винагорода колядникам; відвідини парафіян ксьондзом», нижньолужицьке ст. kóloda «новорічний подарунок», полабське kolęde, kolędnjak «грудень», болг. ко́леда «різдво», мак. коледе «різдво, переддень різдва, колядування», сербохорватське ко́леда «колядка; весела компанія»; словенське koléda «колядування; група колядників; колядка», лит. Kalėdos – «Різдво»; рум. colindele – «традиційні передріздвяні пісні».

Йдуть три празники в родину, в кожну хату України!

                              З часів старої давнини, із року в рік, так і донині

Несуть малі колядники веселу звістку Україні.

Піймавши неводом чарівним преясну зірку золоту,

І взявши у чарівній кузні дзвіночки срібні, йшли у путь.

Зоря світила їм яскраво, щоби не збитися з путі,

Бо несли людям втішну звістку малі колядники оті.

                                    Під вікном дзвеніло всюди, тішилися добрі люди,

Йдуть три празники в родину, в кожну хату України.

І всі побажання, що людям бажались,

На свято Різдва неодмінно збувались.

Бо в цій коляді чарівні слова:

Христос ся Рождає, Вкраїно нова.

                                    Щасливі люди пригощали маленьких ласунів гуртом,

Горішками, медівниками і яблучками – всім добром.

А за Різдвом йшов другий празник –

Святий Василь чи Новий Рік.

Василь не сам ішов, з Маланкою,

А з ними в гості на поріг

З’являлися цапи, ведмеді, чорти рогаті, відьмаки,

Князі з булатними мечами, Котигорошко, парубки.

Було і весело, і страшно,

А ще цікаво й чудернацько,

І гості всі, і всі домашні

Співали, танцювали хвацько:

“Ой, черчику, Васильчику, посію тебе в городчику,

Буду тебе шанувати, сім раз на день поливати”.

                                   На Василя діти вранці від хати до хати

Знявши одяг чудернацький, ішли засівати.

Кожен хлопець ніс пшениці мішечок тугенький,

Сіяли і примовляли голосно, щиренько:

“Сійся, родися, жито-пшениця, жито, пшениця, усяка пашниця

Коноплі по стелю, льон по коліна, щоби вас,

Християн, головонька не боліла”.

                                    Зерна ці, і слова щирі чарівними були,

Тож кімната враз вставала, як широке поле.

А на нім пташки співали, пшениця сходила,

Маки польові, волошки голубі зацвіли.

Хуртовина на подвір’ї, в хаті ж – всі раділи,

Що щасливо й весело Новий Рік зустріли.

Бо колядники маленькі до кожної хати

Принесли весну у жменьці зерном засівати,

Принесли веселу звістку, душевну розмову,

Ой, радуйся, земле наша, вже Різдво Христове.

                                    Третій празник найщедріший – Щедрая Вечеря,

Колядники весь день співали, дзвеніла оселя.

                                    А наступного дня, зранку до ставка йшли люди,

Вирізали хрест із льоду та святили воду.

Цю водичку – йорданичку люди набирали,

І до Другого Йордану її зберігали.

Ця жива вода несе красу і здоров’я,

І народ її беріг ласкаво, з любов’ю.

Сміливіші юнаки у воді купались,

І на всю околицю весело співали:

                                  “Йордан, Йордан, вода студененька,

Пречиста Діва воду брала, своє дитя напувала”.

                                   А священник по селу йшов із хати в хату,

І кропив водицею, щоби був достаток,

Щоб були в оселі цій злагода та щастя,

І здоров’я в кожнім домі було гостем частим,

Тож учіться, любі діти, й ви колядувати,

Вістку радісну і милу світу возвіщати.

Колядуйте, колядуйте, хай вся земля знає,

Що в вертепі в Вифлеємі  “Христос ся рождає”

https://youtu.be/0KcCwW4a7Kk

Співайте на здоров'я!

Я вже писала у цьому блозі про користь співу для здоров'я людини. Сьогодні ж на підтвердження свого допису пропоную фото-наочність, в якому також детально це роз'яснюється . Співайте на здоров'я!

З Новим 2016 роком!

Вже позаду шкільні передноворічні ранки, конкурси, забави. Попереду - рік нових звершень, ідей, здобутків. Нехай музика буде вірним другом поруч з вами на протязі всього року і допомагає перебороти всі негаразди, що трапляться на шляху. З Новим роком!

Фестиваль дитячої естрадної пісні "Веселка"-2015

          Сьогодні в м. Дубляни відбувся заключний тур районного фестивалю естрадної пісні «Веселка», який щороку організовує Жовківський Центр дитячої та юнацької творчості. Це завжди свято для юних обдарувань, їх батьків та педагогів, хвилююче чекання результатів виступу та … сльози. Для когось – сльози радості, успіх, а  комусь – гірке розчарування, невдача. Але цьогоріч фестиваль незвичайний: йому виповнюється вже аж 20 років! Багато талантів, що виступали на цій сцені, стали дорослими, дехто пов’язав своє життя з музикою, дехто – ні, але пісня – вона все одно завжди поруч. Всіх присутніх у залі привітали  голова районної адміністрації Надія Щур, завідувач відділу освіти Михайло Коваль та директор ЖЦДЮТ Ірина Чурій. До речі, членами журі завжди є високопрофесійні музиканти, співаки, композитори, керівники студій. Так, цього року в журі були соліст Львівської  національної опери ім. Крушельницької, лауреат міжнародних конкурсів, креативний директор мистецького центру "Підкова" Петро Радейко, молодий львівський композитор, режисер і телеведучий Львівської державної телерадіокомпанії Віталій Кобринович, лауреат міжнародних конкурсів, викладач вокальної кафедри Львівської національної музичної академії і вокальної студії "Підкова" Іванна Комаревич.

          Нашу школу представляла талановита  юна учасниця Ілонка Химиця (8 рочків). Вона стала лауреатом ІІІ премії, з чим її всі ВІТАЄМО! Направду, фестиваль збирає най-найталановитішу молодь району, і вибрати переможців членам журі щороку стає дедалі важче. Ілонка активно виступає  на багатьох шкільних святах, окрім того, навчається гри на скрипці та фортепіано в школі мистецтв, відвідує гуртки в Центрі творчості. Тож бажаємо їй успіхів та творчих злетів. Щасти тобі, Ілоночко!
 Адреса відеоролика     https://youtu.be/xV5FrE_rBX0 

Подорожі з Евтерпою...

У перекладі з грецької мови «музика» означає «мистецтво муз». Це богині, заступниці мистецтва і наук. Вони надихали представників різних мистецтв. У греків їх було 9. Це дев’ять вродливих жінок. Евтерпу вважають богинею ліричної поезії і музики. А покровителем музичного мистецтва був Аполлон, син Зевса та Лєти. В античні часи його зображали прекрасним юнаком із лавровим вінком на голові. До речі, і сьогодні найкращих музикантів нагороджують лавровим вінком. Музи були постійними супутниками Аполлона, водили хороводи й  співали пісень.

Один раз на сотню років зустрічаються музи і діляться своїми досягненнями, адже кожна з них — заступниця якоїсь науки чи мистецтва. Сьогодні  учням нашої школи пощастило підслухати їхню розмову..... Це незвичайне музичне дійство відбулося у 7-А класі. Талановиті актори (музи: Войтович Вероніка, Боровик Ярина, Качмар Іринка, Бей Вікторія та Шняк Оксана) яскраво зіграли свої ролі. Королева Музика (Оля Пешко) розповіла присутнім про походження ноток, а тоді запросила їх (доньок-ноток) на свято(нотки: Юрчишин Христина, Феджага Наталія, Голяк Аня, Бойко Марта, Скрипцова Євгенія, Стрижик Марічка і Дем'янович Аня). Після зустрічі з музами вчитель музики Демків М.В. провела цікаву вікторину із слухачами та акторами. Відповідаючи на питання, учні "відкрили" зашифровані слова на дошці. Ну і, звісно, не обійшлося без пісні - нашої супутниці в житті.