Це дуже давнє запозичення з
латинської мови. Calendae (Kalendae), календи – в давньоримському календарі
назва першого дня кожного місяця. Святом січневих
календ (від 1 до 15 січня) завершувався цілий святковий цикл, спільний для
всього греко-римського світу.
"Поганське" свято січневих календ святкували далі і християни, що викликало протести церкви. В боротьбі з цим залишком поганства католицька церква протиставила шануванню нового року власний святковий цикл — різдвяний (з 25 грудня до 4 січня), давнім маскам та іграм — ходіння із зіркою, царями та пастухами (Вертепом). В результаті вийшла складна обрядовість, в складі якої, поряд з християнськими, збереглись і поганські елементи. Під впливом християнства святкування січневих календ при Юстиніані було розтягнуто на 12-денний святковий цикл від Різдва до Водохреща, а згідно з цим і пісні календ почали бути не тільки новорічними піснями на новий рік, а різдвяними чи присвяченими іншим святам (наприклад, колядки співали до певного часу і на Великдень).
Наші предки теж користувалися цим словом, переінакшивши його на "коляду". Хоча складали, звісно, свої пісні і мали свої обряди. Це була цілком природна, поширена у багатьох народів традиція святкувати народження нового сонця у найкоротший день року, день зимового сонцестояння ( пісні «ко Ладо» – до сонця). Співали пісні про Сонце, Місяць і зорі, вшановували кожен з 12 місяців в році, готуючи так звані «12 страв». Цей звичай дійшов і до наших днів, але змінив свій мотив на християнський. На Різдво колядники також ходять від хати до хати і співають колядки, переважно пов'язані із народженням Ісуса Христа, але в Україні (як і в Білорусі, Румунії) збереглися колядки із дохристиянськими мотивами (Ой сивая та і зозуленька, Ой як же було ізпрежди віка, Щедрик-щедрик та ін.)
У інших народів: біл. каляда «коляда, святвечір; різдво», пол. kolęda «колядка; винагорода колядникам», чеськ. koleda «коляда»; словац. koleda «колядка; винагорода колядникам; відвідини парафіян ксьондзом», нижньолужицьке ст. kóloda «новорічний подарунок», полабське kolęde, kolędnjak «грудень», болг. ко́леда «різдво», мак. коледе «різдво, переддень різдва, колядування», сербохорватське ко́леда «колядка; весела компанія»; словенське koléda «колядування; група колядників; колядка», лит. Kalėdos – «Різдво»; рум. colindele – «традиційні передріздвяні пісні».
"Поганське" свято січневих календ святкували далі і християни, що викликало протести церкви. В боротьбі з цим залишком поганства католицька церква протиставила шануванню нового року власний святковий цикл — різдвяний (з 25 грудня до 4 січня), давнім маскам та іграм — ходіння із зіркою, царями та пастухами (Вертепом). В результаті вийшла складна обрядовість, в складі якої, поряд з християнськими, збереглись і поганські елементи. Під впливом християнства святкування січневих календ при Юстиніані було розтягнуто на 12-денний святковий цикл від Різдва до Водохреща, а згідно з цим і пісні календ почали бути не тільки новорічними піснями на новий рік, а різдвяними чи присвяченими іншим святам (наприклад, колядки співали до певного часу і на Великдень).
Наші предки теж користувалися цим словом, переінакшивши його на "коляду". Хоча складали, звісно, свої пісні і мали свої обряди. Це була цілком природна, поширена у багатьох народів традиція святкувати народження нового сонця у найкоротший день року, день зимового сонцестояння ( пісні «ко Ладо» – до сонця). Співали пісні про Сонце, Місяць і зорі, вшановували кожен з 12 місяців в році, готуючи так звані «12 страв». Цей звичай дійшов і до наших днів, але змінив свій мотив на християнський. На Різдво колядники також ходять від хати до хати і співають колядки, переважно пов'язані із народженням Ісуса Христа, але в Україні (як і в Білорусі, Румунії) збереглися колядки із дохристиянськими мотивами (Ой сивая та і зозуленька, Ой як же було ізпрежди віка, Щедрик-щедрик та ін.)
У інших народів: біл. каляда «коляда, святвечір; різдво», пол. kolęda «колядка; винагорода колядникам», чеськ. koleda «коляда»; словац. koleda «колядка; винагорода колядникам; відвідини парафіян ксьондзом», нижньолужицьке ст. kóloda «новорічний подарунок», полабське kolęde, kolędnjak «грудень», болг. ко́леда «різдво», мак. коледе «різдво, переддень різдва, колядування», сербохорватське ко́леда «колядка; весела компанія»; словенське koléda «колядування; група колядників; колядка», лит. Kalėdos – «Різдво»; рум. colindele – «традиційні передріздвяні пісні».
Немає коментарів:
Дописати коментар