Четвер 24 березня – рівно місяць тому росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Цей день поділив наше життя на "до" і "після"... Сотні скалічених життів, безневинних жертв рашизму.... міста-герої, що мужньо тримають оборону... тисячі людей, що залишились без рідної домівки, вимушених переселенців. Важко повірити і уявити, що в 21 столітті таке може відбуватися в Європі.... Але - хай начувається ворог! Українці ніколи не пробачать вам сльози наших дітей, матерів і смерті наших героїв! Україна завжди була, є і буде! СЛАВА УКРАЇНІ! СМЕРТЬ ВОРОГАМ!
- Мені десять. Я жила в Маріуполі.
- Мені шість. Я жив у Чернігові.
- Мені три. Я жила у Гостомелі.
- Мені чотирнадцять. І я жив у Києві.
- Я вцілів і тепер живу в Любліні.
- А я дивом опинилась у Львові.
- Мене прихистили в Берліні.
- А я досі сплю в тернопільській школі.
- Моя могила у дворах Ірпеня,
- А я так і лишивсь під Макаровим.
- А я тихе сумське янголя,
- А я без руки. Мені поталАнило.
- Я ніколи не побачу тата і маму.
- А я загубилася в потязі.
- Моєї школи позавчора не стало.
- А я сплю в зимовому одязі...
- А я народилась в метро!
- А мене з вогню виніс воїн!..
- А мені прилетіло в вікно,
Але мама накрила собою...
***
Вони говорять хором
До світу, до зброї, до неба,
Вони похлинулися горем
І дивляться, ворог, на тебе.
Автор: Світлана Фіялка
Мені тринадцятий минало,Як я побачив цю війну.І на душі так гірко стало,І я питаю вас: "Чому?Чому ввірвались в Україну?Чому вбиваєте народ?Від ваших градів діти гануть!І в цьому винен ваш урод"Та Збройні Сили УкраїниВам зразу дали відсіч враз!Не ми прийшли до вас в країну,А ви прийшли сюди до нас!Ми будем гнати вас щосилиЗ нашої рідної землі.Ми молимось за УкраїнуІ вистоїм у цій війні.Назар Печелюлько.
Немає коментарів:
Дописати коментар