З часів старої давнини, із
року в рік, так і донині
Несуть
малі колядники веселу звістку Україні.
Піймавши
неводом чарівним преясну зірку золоту,
І
взявши у чарівній кузні дзвіночки срібні, йшли у путь.
Зоря
світила їм яскраво, щоби не збитися з путі,
Бо несли людям втішну звістку малі колядники
оті.
Під вікном дзвеніло всюди, тішилися добрі
люди,
Йдуть
три празники в родину, в кожну хату України.
І всі
побажання, що людям бажались,
На
свято Різдва неодмінно збувались.
Бо в
цій коляді чарівні слова:
Христос
ся Рождає, Вкраїно нова.
Щасливі люди пригощали маленьких ласунів
гуртом,
Горішками,
медівниками і яблучками – всім добром.
А за
Різдвом йшов другий празник –
Святий
Василь чи Новий Рік.
Василь
не сам ішов, з Маланкою,
А з
ними в гості на поріг
З’являлися
цапи, ведмеді, чорти рогаті, відьмаки,
Князі з
булатними мечами, Котигорошко, парубки.
Було і
весело, і страшно,
А ще
цікаво й чудернацько,
І гості
всі, і всі домашні
Співали,
танцювали хвацько:
“Ой,
черчику, Васильчику, посію тебе в городчику,
Буду
тебе шанувати, сім раз на день поливати”.
На Василя діти вранці від хати до хати
Знявши
одяг чудернацький, ішли засівати.
Кожен
хлопець ніс пшениці мішечок тугенький,
Сіяли і
примовляли голосно, щиренько:
“Сійся,
родися, жито-пшениця, жито, пшениця, усяка пашниця
Коноплі
по стелю, льон по коліна, щоби вас,
Християн,
головонька не боліла”.
Зерна ці, і слова щирі чарівними були,
Тож
кімната враз вставала, як широке поле.
А на
нім пташки співали, пшениця сходила,
Маки
польові, волошки голубі зацвіли.
Хуртовина
на подвір’ї, в хаті ж – всі раділи,
Що
щасливо й весело Новий Рік зустріли.
Бо
колядники маленькі до кожної хати
Принесли
весну у жменьці зерном засівати,
Принесли
веселу звістку, душевну розмову,
Ой,
радуйся, земле наша, вже Різдво Христове.
Третій празник найщедріший – Щедрая Вечеря,
Колядники весь день співали,
дзвеніла оселя.
А наступного дня, зранку до ставка йшли люди,
Вирізали
хрест із льоду та святили воду.
Цю
водичку – йорданичку люди набирали,
І до
Другого Йордану її зберігали.
Ця жива
вода несе красу і здоров’я,
І народ
її беріг ласкаво, з любов’ю.
Сміливіші
юнаки у воді купались,
І на
всю околицю весело співали:
“Йордан, Йордан, вода студененька,
Пречиста
Діва воду брала, своє дитя напувала”.
А священик по селу йшов із хати в хату,
І
кропив водицею, щоби був достаток,
Щоб
були в оселі цій злагода та щастя,
І
здоров’я в кожнім домі було гостем частим,
Тож
учіться, любі діти, й ви колядувати,
Вістку
радісну і милу світу возвіщати.
Колядуйте,
колядуйте, хай вся земля знає,
Що в
вертепі в Вифлеємі
“Христос ся рождає”!
Слова мої авторські із сценарію "Христос ся Рождає, Вкраїно нова".
Повний текст сценарію читайте на сторінці
Немає коментарів:
Дописати коментар