Грайливе сцерцо та Етюд.

 Дякувати Богу, умови нам дозволяють навчатися очно, без дистанційки... Наші уроки і спілкування приносить нам задоволення.. особливо, коли в класі є мультимедіа - навчатися цікавіше))). 

День Святого Валентина

     За легендою, християнський священник Валентин жив за часів імператора Клавдія II Готського (III ст. від Р. Х.) й поруч з основним покликанням займався природничими науками та медициною. Войовничий імператор Клавдій нібито вважав, що сім'я заважає солдатам воювати за імперію і видав едикт, яким забороняв воїнам одружуватися. Валентин, попри цей указ, продовжував таємно вінчати всіх охочих. За це його заарештували й ув'язнили під охороною офіцера, прийма́чка якого була сліпою. Священник оздоровив її, а опісля навернув на християнство батька й цілу родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову, що й сталося 14 лютого.

   Але щонайменше троє святих Валентинів були римськими мучениками. Один був священником і лікарем у Римі, другий — єпископом у Терні (Італія), третій жив у Єгипті приблизно у 100–153 роках. Останній був одним із кандидатів на пост римського єпископа (тобто Папи), у своїх проповідях звеличував цінності шлюбу як втілення християнської любові. Про обставини його смерті і про місце поховання практично нічого невідомо.

      Римський Валентин загинув 269 року (часи імператора Клавдія II), тернійський — 197-го. Обидва  були  поховані  на  одному цвинтарі  (поблизу  сучасних воріт Порта дель Пополо у Римі, які тепер часто називають «воротами Святого Валентина»). Останки першого Валентина (римсь-кого священника і лікаря) згодом зберігалися в одній із церков Рима. 1836 року Папа Римський Григорій XVI передав останки церкві в Дубліні, де вони зберігаються досі. Останки другого Валентина нині перебувають у базиліці Святого Валентина в Терні — місті, де він колись був пастирем.

  Вважається, що День Святого Валентина у християнські часи замінив собою язичницьке свято луперкалій (на честь бога Фавна; за іншою версією, на честь богині шлюбу, сім'ї Юнони), який відзначався щороку 14 лютого. Ця заміна сталася 496 року після указу Папи Римського Геласія I.

 Широкої популярності в Західній Європі це свято набуло після XV століття. За переказом, винахід «валентинки» приписують герцогу Орлеанському Шарлю. 1415 року, перебуваючи в англійському полоні після битви під Азенкуром, він нібито надсилав із лондонської в'язниці віршовані любовні послання своїй дружині. Одна з тодішніх «валентинок» нині зберігається в Британському Музеї. У США свято відзначають з 1777 року.  

З того часу багато води витекло..... Чи правда це, чи ні - але свято Валентина продовжують відзначати і до сьогодні, 14 лютого. В цей день закохані вітають один одного. 

А я вирішила поєднати начання музичного мистецтва із цим святом і підготувала кілька  завдань для вас, мої дорогі друзі. Спробуйте зіграти в онлайн-вікторину до Дня закоханих, розв'язати цікаві кросворди та музичні ребуси, проплескайте ритмічні малюнки (спробуйте ще скласти до них мелодію), заспівати гарну пісню про "Перше кохання". На завершення - насолодіться чудовим романсом і виконанні Дзідзя (так-так, він також буває романтичним і закоханим💖😁😉, послухайте - не пошкодуєте!). А ще - створіть листівку своїми руками для своїх друзів чи знайомих. Успіхів!

      

      

       

     

Дякую вам за гру і пропоную насоодитися українським романсом у виконанні Михайла Хоми (Дзідзя) - так-так, він також буває романтичним і непередбачуваним. 

А якщо ви, дорогі мої, захочете створити самі листівку для своїх друзів до Дня Валентина, то пропоную вам відео - цікаві ідеї для втілення. Переглядайте, творіть. До зустрічі!

До нових зустрічей!

Христос ся Рождає, Вкраїно нова!

 

                             З часів старої давнини, із року в рік, так і донині

Несуть малі колядники веселу звістку Україні.

Піймавши неводом чарівним преясну зірку золоту,

І взявши у чарівній кузні дзвіночки срібні, йшли у путь.

Зоря світила їм яскраво, щоби не збитися з путі,

Бо несли людям втішну звістку малі колядники оті.

                                   Під вікном дзвеніло всюди, тішилися добрі люди,

Йдуть три празники в родину, в кожну хату України.

І всі побажання, що людям бажались,

На свято Різдва неодмінно збувались.

Бо в цій коляді є чарівні слова:

Христос ся Рождає, Вкраїно нова.

А цими словами в дзвіночки дзвоним,

В дзвіночки дзвоним, а всі ся клоним,

Щастям, здоров’ям, ще й віком довгим,

Ще й віком довгим, прибутком добрим.

Й самі з собою, і з дружиною,

І з цим чадом, і з святим Ладом,

Святим Божеством, Божим Рождеством.

   

                                    Щасливі люди пригощали маленьких ласунів гуртом,

Горішками, медівниками і яблучками – всім добром.

А за Різдвом йшов другий празник –

Святий Василь чи Новий Рік.

Василь не сам ішов, з Маланкою,

А з ними в гості на поріг

З’являлися цапи, ведмеді, чорти рогаті, відьмаки,

Князі з булатними мечами, Котигорошко, парубки.

Було і весело, і страшно,

А ще цікаво й чудернацько,

І гості всі, і всі домашні

Співали, танцювали хвацько:

“Ой, черчику, Васильчику, посію тебе в городчику,

Буду тебе шанувати, сім раз на день поливати”.

   

                                   На Василя діти вранці від хати до хати

Знявши одяг чудернацький, ішли засівати.

Кожен хлопець ніс пшениці мішечок тугенький,

Сіяли і примовляли голосно, щиренько:

“Сійся, родися, жито-пшениця, жито, пшениця, усяка пашниця,

Коноплі по стелю, льон по коліна, щоби вас,

Християн, головонька не боліла”.

                                   Зерна ці, і слова щирі чарівними були,

Тож кімната враз вставала, як широке поле.

А на нім пташки співали, пшениця сходила,

Маки польові, волошки голубі зацвіли.

Хуртовина на подвір’ї, в хаті ж – всі раділи,

Що щасливо й весело Новий Рік зустріли.

Бо колядники маленькі до кожної хати

Принесли весну у жменьці зерном засівати,

Принесли веселу звістку, душевну розмову,

Ой, радуйся, земле наша, вже Різдво Христове.

   

                                   Третій празник найщедріший – Щедрая Вечеря,

Колядники весь день співали, дзвеніла оселя.

 А наступного дня, зранку до ставка йшли люди,

Вирізали хрест із льоду та святили воду.

Цю водичку – йорданичку люди набирали,

І до Другого Йордану її зберігали.

Ця жива вода несе красу і здоров’я,

І народ її беріг ласкаво, з любов’ю.

Сміливіші юнаки у воді купались,

І на всю околицю весело співали:

                                   “Йордан, Йордан, вода студененька,

Пречиста Діва воду брала, своє дитя напувала”.

                                   А священик по селу йшов із хати в хату,

І кропив водицею, щоби був достаток,

Щоб були в оселі цій злагода та щастя,

І здоров’я в кожнім домі було гостем частим,

Тож учіться, любі діти, й ви колядувати,

Вістку радісну і милу світу возвіщати.

Колядуйте, колядуйте, хай вся земля знає,

Що в вертепі в Вифлеємі

                                    “Христос ся рождає”!

   

Ось так ми завершували навчальний рік, очікуючи найвеличніше і найулюбленіше свято - Різдво. Створювали новорічні листівки, розв'язували кросворди, грали в чудові та цікаві квести (за квести окрема подяка Муза Лайф - Тетяні Коров'яковій  https://www.facebook.com/groups/867507486783993/permalink/1608755115992556/  та окрема  подяка за надзвичайну інтерактивну гру "Українське новоріччяКатерині Єлесіній https://www.facebook.com/groups/nafleshku/permalink/825960131580428/  ), складали пазли і - з особливим захопленням - колядували. Які чудові колядки створив наш український народ!!! Приємно, що діти хочуть і підтримують народні традиції ( хоча ми колядуємо не тільки народні, але й авторські,  сучасні колядки). А ще - ми слухали "наживо" дримбу! Нашим учням продемонстрував це учень 6-А класу Матвій П'ятничко.

слова різдвяного вітання: Демків Марія ( із авторського сценарію "Христос ся Рождає, Вкраїно нова!"  - завантажити можна за посиланням https://vseosvita.ua/library/scenarij-folklorno-literaturnoi-kompozicii-vid-rizdva-do-jordanu-14566.html  ) . 

 Сяйво першої зірки.... смачні пампушки і кутя...щира молитва і милування гучною веселою колядкою....  Все це Різдво. Найулюбленіше свято ще з дитинства. Скільки теплих спогадів пов'язано із Різдвом! У кожного, мабуть, ці спогади свої, та всіх нас об'єднує віра, радість народження Ісусика, дзвінка колядка. Хочу поділитися з вами власною піснею-колядкою "Величаємо Різдво". На жаль, фонограми я не маю, співаємо з дітьми її "наживо". Але текст і ноти - будь ласка, співайте. Бажаю всім щасливого Різдва! Христос Рождається!