А ви знаєте, що на території України в Київській Русі існувала своя система запису музики? Дякую Майстерні Дитячої пісні за те, що пригадала в своїй рубриці дуже важливу і цікаву для музичної України інформацію.
Рубрика "Цікаві факти" ☝️
Зна́менний спів — система давніх православних культових співів XII–XVII століть. Назва походить від старослов'янської назви співацького знака — «знам'я» Знаменна нотація (або крюкова нотація) була створена на основі візантійської безлінійної невменної нотації. Знаки цієї нотації називали «знаменами» або «крюками». Знаки цієї нотації звичайно складалися з великого чорного крюка або риски та кількох маленьких чорних крапок, ком і ліній поблизу крюка або перетину з гачка. Деякі ознаки можуть означати лише один звук, інші — від 2 до 4 звуків, а деякі цілу мелодію до 10 нот, зі складною ритмічною структурою. Пізніші знамена називали також кондакарними знаками. Як і невменна нотація, знаменна нотація переважно відображала напрямок руху мелодії, а не абсолютні звуковисотності. Знаки вказували також на характер і темп виконання мелодії. Кожен знак мав своє власне ім'я, а також розглядався як духовний символ. Наприклад, є конкретний знак, званий «голубка», що позначав два висхідних тони і символізував Святого Духа. Знаменний спів — спочатку одноголосний, потім ампельний хоровий, розвивався в межах системи осьмогласія; мелодика суто діатонічна, заснована на побутовому звукоряді, спирається на рівномірний поступальний рух в межах кварти або квінти; ритм несиметричний, визначений текстом. Існувало декілька типів знаменного співу: так званий стовповий, малий і великий. Типологічними відгалуженнями знаменого розспіву вважаються київський розспів, грецький розспів, болгарський розспів тощо. До Знаменного співу в своїх творах зверталися Д. Бортнянський, О. Кастальський, О. Кошиць, М. Леонтович, С. Рахманінов, К. Стеценко, П. Чайковський, П. Чесноков та ін.
