Урочисте відкриття патріотичного простору в Жовківському ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1.

Багато місяців спільної праці та натхнення дали змогу створити те, що залишиться на роки, можливо, і на десятки років у нашій школі.

Минулого тижня відбулось святкове відкриття патріотичного простору :

Гідність та свобода - українські цінності, що не скорені часом!Простір створений, щоб розвивати знання, поважати свою історію, а ще допомогти кожному зрозуміти і пригадати багато важливих і цікавих подій та фактів в Україні !

Реалізувати задум змогли за допомогою Жовківська міська рада та Oleg Volskyi , Уляна Луцишин - голова Батьківської ради Жовківський ЗЗСО №1, Мар'яна Юрга , наших випускників : Марта Коцур, Юлія Кріп, ліпар юрій, Ruslan Skoropad, Rostyslav Demyanovych та учителів : Вікторія Антохів, Тарас Бегай, Наталя Гурська, Галина Фуртак, Marta Antokhiv ( теж випускники нашої школи).

Щира подяка кожному, хто долучився до створення нової сторінки шкільного життя!

Дякую кожному воїну за захист!

Слава Україні !

Героям Слава !

Дякуємо за фото і відеороботу

Vika Horlay( наша випускниця теж).

Жовківський ЗЗСО № 1

Відділ освіти Жовківської міської ради

На урочистому заході учні школи (гуртківці вокального гуртка, гуртка Джура) заспівали Гімн України, Гімн ОУН "Зродились ми великої години", пісню "Наша Україна".

Ліні Костенко - 95!!!!

 19 березня геніальній українській поетесі та письменниці Ліні Костенко виповнилося 95 років!!! Від щирого серця вітаємо Ліну Василівну з днем народження. У нашій школі з нагоди такого свята відбулася низка заходів. У 7-А класі Я, як класний керівник, і вчитель укр.мови та літератури Оксана Михайлівна В'язівська провели інтерактивні вікторини з читанням поезій Ліни Костенко, інсценізаціями її творів. Також у цей день учителі-філологи із старшокласниками і з моєю участю провели літературно-музичний вечір, присвяений поетесі. Читали вірші, співали пісень, інсценізували твори. Я також заспівала низку улюблених пісень на слова Ліни Костенко і музику Лілії Кобільник (моєї вчительки ще з педуніверситету в Дрогобичі). Було атмосферно, святково, дуже ніжно і лірично. Многая літа Вам, Ліно Василівно!

і фото із заходу у "моєму" 7-А класі: (на жаль, підвела нас електроенергія, бо несподівано вимкнули світло... тож екран так і не змогли використати... добре, що маємо Qr-коди на ігри та телефони, друкований матеріал... тож ми вийшли з положення, звичайно... )

По шляхах Кобзаря

 У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації... 

В стінах нашої школи завжди шануємо образ Шевченка. Вивчаємо не тільки літературну творчість, але й саме художні роботи Тараса Григоровича та зв'язок з музичним мистецтвом. Адже Шевченко володів прекрасним голосом, грав на кобзі, фортепіано, свій власний перший "Кобзар" подарував відомому кобзарю і другу Остапу Вересаю. Також є в Шевченка повість "Музикант", читаючи яку розуміємо, наскільки багатогранною особистістю був Шевченко і як був музично обізнаний з кращими зразками класичної музики. А народну творчість Кобзар просто обожнював! В творах поета налічується десь близько 250 тільки згаданих назв українських народних пісень!

У Шевченківські дні ми співаємо пісні про поета та на його вірші, створили декілька проектів книжечок-мальованок з цікавими фактами про Тараса Григоровича та ілюстраціями до його творів. 

4 березня - день народження Володимира Івасюка.

Торкнулись пальці клавішів блискучих

Й застигли звуки у повітрі, мов туман …

Полилась музика. Спокійна – та пекуча,

У далечінь, в безкрайній океан.

Полилась, попливла на всіх вітрилах,

Запахла цвітом спілої зорі …

Невже людина чудо це створила,

А, може, спів небесних це створінь?

А, може, танців це чарівні звуки,

Чи вранішня росиця на траві ?

Ні, це чарівні музиканта руки,                 

Та ніжне серце і душі вогні.

В просторі плину століть

Часом з’являються постаті,

Якими пишається світ,

Які мов посланці із космосу…

Один з них – це Володя Івасюк,                     

Співочий світоч із народу - і по праву, -

                     

Його пісні лиш радість і любов несуть,

                     

А він зазнав і підлості і зради.

                     

Писав Володя музику класичну,

                    

І до спектаклів музику писав.

                     

Хоч вже закінчив інститут медичний,

                     

Та музику він більше все ж кохав.

Пісні Володі – це скарбниця України,

Такої популярності ніхто не знав.

Цей водограй співав через вогонь і стіни,

Про матір, квіти, про любов співав …

Талант мов джерельна водиця,

Мов птаха, тріпоче у серці,

Його не зламає і криця,

Його не спіймати, не стерти.

Напевно не знали цього

Радянські нудні бюрократи,

І птаху підбили крило,

Не дали у небо злітати.

«Червона Рута» линула над світом,

В домівках, вулицях, і телерадіоефірі,

Не признає чиновник, і не вірить,

Народ признав і полюбив, повірив.

За що, ну чому так все сталося?

Хто ж злочин зробив проти нього?

У небі пісня дзвінка обірвалась…

Не вберегла Україна пісенного генія свого…

Хто ж винен, що страшний цей злочин

Так нерозкритим досі і зостався ?

Хто ж посприяв, що кат-злочинець

В Брюховецькому лісі заховався ?

Той день, сльозами смутку оповитий

Собі у коси заплела весна.

Стояв народ сумний, і зляканий, збентежений,

А в їх серцях ще свіжа рана, борозна…

Його мелодії – це ніби промінь світла

Це ніби крик душі, палкий вогонь.

І кожна пісня, мов маля тендітне,

Черпає силу духу і тепло долонь.

О, люди, люди! Може, досить вже терпіння ?

Трагічна смерть Володі кличе до спокути

Одна надія –  на людське сумління,

Не маємо ми права, щоб забути

Поета, Композитора, Митця!

Пошли нам, Боже, віри, мудрості і сили

Дізнатись гірку правду до кінця

І дати його пісні другі крила.

                                (автор Демків Марія)