Про те, що новорічна
ялинка запозичена українцями із Франції – знає сьогодні практично кожен. Але
лише небагатьом відомо, що в Україні раніше не було ніякого Діда Мороза. Ні
Санта Клауса, ні Діда Мороза, лише міфічний і лихий персонаж Морозко, який асоціювався
з усім зимовим періодом та злими силами, а не з новорічними святами.
Так хто ж тоді в Україні
дарував діткам подарунки? Кого вони чекали, із нетерпінням заглядаючи на ранок
під подушку? Це був Святий Миколай – не вигаданий казковий персонаж, а легенда
української історії. Кожного року, 19 грудня, українці святкують День Миколая,
не зважаючи на багаторічні спроби «витіснити» його казковим Дідом Морозом та
Сантою.
Миколай, на відміну
від Санти чи Діда Мороза – це реальна людина, яку за її благородні вчинки і гідне життя нарекли
Святим. Постать
Святого Миколая пов’язана не просто із святкуванням чи подарунками, вона вчить
тому, що кожна людина отримує винагороду за добрі вчинки. Дітям обіцяють, що
Чудотворець покладе їм під подушку подарунок, якщо вони будуть добрими. А
тим, хто провинився поганими вчинками – покладе під подушку різку чи шматок
вугілля. Звісно ж, у цей день діти отримували саме солодощі та подарунки, але
такі легенди вчили їх, що навіть добро повинне бути справедливим. І вчили не
просто тому що «так треба», адже сама постать Святого Миколая давала власний
приклад доброї людини.
У нашій школі вже стало
доброю традицією вшанування Святого Миколая. Ми співаємо пісень про Чудотворця,
беремо участь у благодійних акціях, створюємо вироби своїми руками та
організовуємо вистави і концерти. Хочеться, щоб діти запам’ятати заповіт
Святого Миколая: «Робіть добро – і вам добро добром воздасться!». Якщо серця
наші наповняться милосердям, добром і любов’ю – цей світ стане кращим.
Немає коментарів:
Дописати коментар