День народження рідного міста Жовква.

      Щороку в день ушанування  Святого Партенія, мощі якого покояться в Жовкві, у церкві Серця Христового (Отців василіян) уже кілька століть, Жовква святкує свій день народження. В час карантину, звісно, гучних святкувань не відбудеться... Можна тільки згадувати про фантастичні "Паті в короля на хаті", майстер-класи, екскурсії,  концерти.....Але ми, мешканці нашого гарного міста, вшановуємо все одно його своєю безмежною любов'ю. Учні 2-А класу ("Інтелект України") з класним керівником Галиною Ярославівною Лозинською та вчителем мистецтва Марією Василівною Демків відвідали наш музей в королівському замку. Було цікаво, пізнавально, весело! Побували в королівській кузні, поміряли справжню старовинну ковану корону, побачили шедеври художників бароко (роботи Рутковича, Кондзелевича, - художників жовківської малярської школи), упізнавали будівлі Жовкви у макетах: макет Замку, макет Церкви Святої Трійці (пам'ятник ЮНЕСКО), яка зараз на реконструкції, макет літака, на якому зробив біля Жовкви мертву петлю льотчик Петро Нестеров у 1 світову війну.... Запрошую і вас у наше місто!!! 

А це - рядки, написані мною для рідного міста ще в дитинстві... Не судіть строго))

Марія  Демків.   «ЖОВКВІ»

Як я люблю тебе, моя святине!

Твоє ім'я  звучить в душі моїй.

Бо ти завжди зі мною, рідна нене,

Бо я люблю— і ти уся в любові тій.

Якою гарною є Жовква вечорами,

В гірляндах вулиці багрять,

Вогні разочками-низками,

Немов намисто, мерехтять.

Пройдешся містом – і постануть враз

Війська Хмельницького перед очима,

Їх так оспівував Тарас,

В своїх віршах до них він линув.

Квітуче й строге місто, моя гордість!

Твоя історія цікава, як саме життя,

Де б не була я, та по всіх – усюдах

Твоє із вдячністю я згадую ім'я.

 

Марія  Демків. «Рідне місто»

Рідне місто моє старовинне!

Скільки спогадів в собі плекаєш…

Ти історію маєш цікаву,

І нових ще подій все чекаєш.

Краєвид чарівний перед нами—

Гарний замок, церкви, і будинки…

Тут вартують тебе старі брами,

Ліхтарі сяють, мов намистинки.

Я люблю твою тишу і спокій,

І маленькі провулки зелені,

Королівські ти чула тут кроки,

І співали зірки в нас на сцені…

Рідна Жовкво моя історична,

І спортсменам, й художникам мати,

Обіцяю тобі я  велично:

   Завжди буду любить й пам’ятати!